ТОГО
Тоголезська Республіка
Площа: 56 тис. км2
Чисельність населення: 4,5 млн. чоловік (1998).
Державна мова: французький.
Столиця: Ломі (700 тис. жителів, 1997).
Державне свято: День незалежності (27 квітня, з 1960 р.).
Грошова одиниця: африканський франк.
Член ООН з 1960 р., ОАЕ й ін.
Держава розташована в Західній Африці, на березі Гвінейської затоки. Граничить на півночі з Буркіна-Фасо, на сході — з Беніном, на заході — з Ганою. Від океанського узбережжя вузькою смугою воно йде в глиб континенту на 600 км.
Того має розвинену транспортну мережу. Три залізничні лінії загальною довжиною більш 500 км сходяться до порту Ломі; автомобільних доріг — 4,5 тис. км, у тому числі асфальтованих — 150 км. Є аеропорт міжнародного класу в Ломі й невеликі — у великих містах. В 1984 р. за допомогою ФРН завершене будівництво великого глибоководного порту Ломі, через який ідуть і транзитні вантажі для континентальних країн (Буркіна-Фасо, Нігер і Малі). Для експорту фосфатів побудований спеціальний порт Кпеме.
Етнічний склад населення дуже строкатий. Тут налічується більш 40 етнічних груп, що говорять на різних мовах і діалектах. До гвінейської язикової групи ставляться эве (сама численна), аджа, гэн, уачі, йоруба-ана й інш, що населяють переважно південну частину; до вольтійськоі язиковій групі — кабье (1/3 населення), лоссо, ламба, котоколи, бассари, гурма, чокосси й інш, що живуть на півночі й у центральній частині. Основне заняття цих народів — землеробство. Кочівники фульбе й моєї займаються скотарством на півночі країни. Розвинені також рибальство (морське, річкове, лагунове), полювання й кустарне промисли. Житла тоголезців — хатини різної форми з банко (саману) або каменю із солом’яними дахами. Дуже мальовничі традиційні свята з ритуальними танцями, одяг і домашній начиння в різних етнічних груп, гончарні вироби, калебаси, плетені циновки, кошики й виробу ремісників — різьбярів по дереву й слонячої кістки, ткачів, ковалів і ін.
По доходу на душу населення Того ставиться до числа найбільш бідних країн миру. Початкову школу відвідують 70% дітей шкільного віку, середню — 26%, в університеті в Ломі вчаться 16 тис. студентів. Є державні, частки й конфесіональні (католицькі й протестантські) медичні установи.
Ломі — гарне місто на океанськім узбережжі, популярне місце проведення міжнародних зустрічей і конференцій. Це єдина у світі прикордонна столиця: усього кілька сотень метрів відокремлюють палац президента Того від границі з Ганою. Місто ділиться на західну, адміністративну, частина, з готелями, віллами, спорткомплексом, палацом з’їздів з розташованим у ньому національним музеєм, і ділову, східну, — із чисто африканськими кварталами, де зосереджена більшість промислових підприємств. На центральній Торговельній вулиці перебувають католицький собор « Сакре-Кер» і Великий ринок — найбільший у Західній Африці центр оптової й роздрібної торгівлі тканинами. Анехо (20 тис. жителів) — саме старе місто, головний пункт вивозу рабів з Невільничого Берега.
Того — піонер туризму в Західній Африці: тут раніше інших почали будувати комфортабельні готелі на узбережжя, у великих містах і заповідниках, де влаштовуються фотосафарі. Щорічно Того відвідує близько 120 тис туристів.
У цій маленькій країні — різноманітність африканської природи: на півдні — піщані пляжі й лагуни в обрамленні кокосових пальм, вічнозелені тропічні ліси в горах і по долинах рік, а далі на північ — савана з високою травою, баобабами, каріте, кайседрой і ін. Близькість до екватора забезпечує достаток тепла на всій території, але відмінності в кліматі істотні: на півдні — екваторіальний із двома сезонами дощів (800 — 1700 мм опадів у рік); на півночі — субекваторіальний з одним сезоном дощів (1000 мм). Тваринний мир широко представлений у двох великих заповідниках.
У минулому південна частина країни звалася Невільничий Берег. Звідси з XV в. португальці вивозили рабів. В 1884 — 1914 рр. Того — німецький протекторат, потім французька підмандатна ( до 1946 р.) і підопічна ( до 1960 р.) територія. Незалежність проголошена в 1960 р.
Того — республіка. Глава держави — президент. Вищий законодавчий орган — Національні збори, виконавчий — уряд. Політичні партії: Об’єднання тоголезського народу, Тоголезський союз за демократію, Демократичний конвент африканських народів, Союз сил за зміни й ін.
Близько половини жителів дотримується місцевих традиційних вірувань (анімісти, фетишисти й ін.), 35% — християни (в основному католики), 15% — мусульмани.