Площа: 945,087 тис. км2.

Чисельність населення: 29,5 млн. чоловік (1997).

Державна мова: суахілі й англійський.

Столиця: Дарунок-Ес-Салам (1,3 млн. жителів, 1997).

Державне свято: День Союзу (26 квітня, з 1964 р.).

Грошова одиниця: танзанійський шилінг.

Член ООН з 1961 р., ОАЕ й ін.

Держава розташована в Східній Африці. Включає материкову частину — Танганьїку й острова Занзібар і Пемба. Граничить на півночі з Угандою, на північний сході — з Кенією, на північно-заході — з Бурунді й Руандою, на півдні — з Мозамбіком, на південно-заході — з Малайзією і Замбією, на заході — з Демократичною Республікою Конго.

Промисловість у Танзанії розвинена слабко, її частка в економіці — 13%. Основні галузі: харчосмакова, текстильна, паперова, деревообробна. Є заводи з виробництва добрив, цементні й нафтопереробні підприємства.

Мережа залізниць (більш 4 тис. км) з’єднує Танзанію із Замбією й Кенією. Довжина автомобільних доріг — 88 тис. км. 18 міст країни зв’язані повітряним сполученням, функціонують три міжнародні аеропорти. Головний морський порт — Дарунок-Ес-Салам. Інші важливі порти — Танга, Мтвара, Занзібар.

Більш 98% населення — корінні жителі (переважно східні банту). Інша частина населення — це вихідці з азіатських країн, араби, європейці. У країні налічується більш 120 етнічних груп, найбільші — ньямвезі й сукума.

Танзанія — найменш урбанізована країна в Африці: у містах проживає 15% населення, 85% зайняте в сільськім господарстві. У сільській місцевості поряд з розповсюдженими типами жител (прямокутних у плані, з конічними або плоскими дахами) зустрічаються низькі хатини округлої форми (у масаі), або у вигляді більших кошиків з галереєю по окружності (у маконде), або конусоподібні курені (у ваджагга). На острові Занзібар характерні прямокутні в плані житла на двошаровому дерев’яному каркасі, із дверними й віконними вирізами й чотирьохсхилим дахом.

У Танзанії розвинене різьблення по дереву: двері хатин, меблі, домашнє начиння покриваються різьбленим геометричним орнаментом. Особливою майстерністю відрізняється народ маконде, що проживає в південних лісових районах. Повсюдно практикується плетиво кошиків, посудин, циновок із соломи, часто пофарбованої в червоний і чорний кольори. Найкращі гончарні вироби — на узбережжя.

У Танзанії діє система обов’язкової безкоштовної початкової освіти (семирічного), існує мережа коледжів, училищ, у Дарунок-Ес-Саламе працює університет. До початку 90-х рр. XX в. у країні було більш 1700 лікарів-танзанійців, близько 300 центрів охорони здоров’я й більш 150 лікарень.

Дарунок-Ес-салам («гавань миру», «будинок миру») — найбільше місто й порт, головний промисловий, торгово-фінансовий і культурний центр країни. Місто вигнулося дугою уздовж берега океану. У центрі — будівлі кінця XIX — початку XX в., сучасні багатоповерхові будинки банків, торговельних фірм, контор. У Дарунок-Ес-Саламе перебувають національний університет, педагогічний і технічний коледжі, національний музей, художня галерея, ботанічний сад. На околицях Дарунок-Ес-Салама збереглися руїни середньовічних міст. В останні роки бурхливо розвиваються міста Аруша, Моші, Додома. Передбачається перевести столицю в Додому (200 тис. жителів, 1997), що перебуває в центрі країни. Тут уже функціонують парламент і кілька міністерств. В острівній частині країни найбільше місто — Занзібар (133 тис. жителів, 1985), розташований у природній гавані на західному березі острова Занзібар; заснований в XVI в.

Туристів залучають гора Кіліманджаро, Занзібар, екологічно чисті пляжі узбережжя Індійського океану, національні заповідники, де дозволене полювання на дикі тварин — сафарі.

Клімат Танзанії — екваторіально-мусонний, жаркий, сезонно-вологий. У Танзанії перебуває найвища крапка в Африці — вершина Кіліманджаро (5895 м). І найнижча — дно озера Танганьїка (358 м нижче рівня моря). Озеро Танганьїка посідає друге місце у світі по глибині (1470 м) після Байкалу. У країні ще два великі прикордонні озера — Вікторія й Ньяса. У ландшафті переважають савани й сухі листопадні ліси. У тваринному світі — слони, носороги, бегемоти, буйволи, антилопи, жирафи, зебри, а також леви, леопарди, гепарди, гієни, шакали. Серед мавп в основному павіани. З рідких птахів можна виділити страуса. Удосталь водяться змії, крокодили, різні види риб.

За свою історію Танзанія пережила завоювання арабів, португальців, німців, англійців. Материкова частина Танзанії — Танганьїка в XIX в. стала основою колонії Німецька Східна Африка (1891 — 1919), потім, в 1919 — 1946 рр., вона — англійська мандатна територія; в 1946 — 1961 рр. — підмандатна територія ООН. Танганьїка одержала незалежність у грудні 1961 р. Занзібар — колишній англійський протекторат — одержав незалежність в 1963 р. 26 квітня 1964 р. Танганьїка й Занзібар утворювали Об’єднану Республіку Танзанію.

Глава держави — президент. Законодавча влада належить однопалатному парламенту, виконавча — уряду. По конституції 1979 р. острова Занзібар і Пемба — автономія. Президент острівної частини є головою Революційної ради Занзібара (уряду). Законодавчу владу на островах здійснює Палата представників. В 1992 р. Танзанія перейшла до багатопартійної системи.

Традиційні релігії сповідують 42% населення країни, іслам — 31% ( у тому числі 98% населення острова Занзібар), християнство — 25% (в основному жителі материкової частини країни).