Площа: 1240 тис. км2.

Чисельність населення: 10,1 млн. чоловік (1996).

Державна мова: французький.

Столиця: Бамако (700 тис. жителів, 1997).

Державне свято: День незалежності (22 вересня, з 1960 р.).

Грошова одиниця: африканський франк.

Член ООН з 1960 р., ОАЕ й ін.

Держава розташована в центрі Західної Африки. Граничить на півночі з Алжиром, на північний сході — з Нігером, на півдні — з Буркіна-Фасо, Кіт-Д’иву ар, Гвінеєю, на заході — із Сенегалом і Мавританією.

З океанським узбережжям ця континентальна країна зв’язана єдиною залізницею Дакар — порт Кулікоро на Нігері. Довжина автомобільних доріг — 18 тис. км, у тому числі асфальтованих — менш 3 тис. км. Функціонує аеропорт міжнародного класу в Бамако. Розвинене судноплавство по Нігері.

У Малі налічується близько 25 етнічних груп. Хлібороби бамбара (третина населення), малинці, сенуфо, догоны, сон-гаї, сараколе й рибалки бозо й сомоно живуть компактно, більшими селами. Переважає общинне землекористування. Скотарі фульбе розсіяні по всій країні, а туареги й маври кочують зі своїми чередами по великих територіях. Хатини хліборобів, круглі або квадратні, як правило, будуються з банко (саману). Дахи — солом’яні, конічної форми на півдні, де багато дощів, і плоскі — у більш посушливих районах. Усі хатини й зерносховища більша родина (глава родини, його дружина й діти, а також одружені сини) обносить тином або глинобитною стіною з одним входом. Догони будують житла з каменю у важкодоступних скелях. Кочівники живуть у розбірних наметах напівсферичної форми; туареги натягають на дерев’яний каркас чохол зі зшитих козячих, баранячих або волячих шкір, пофарбованих у червоний колір, а маври накривають намети повстяними покривалами з верблюжої вовни або циновками.

Майже всі малійці носять бубу — просторий одяг у вигляді балахона. Чоловіка надягають його на блузу й призібранні штани, а жінки — поверх довгої спідниці пань, зав’язаної навколо стегон. Жінки фульбе носять довге чорне, так зване мавританське плаття, що закриває всі, крім обличчя, а чоловіка туареги — широке блакитне бобу, пофарбоване індиго, і довгий шарф, обмотаний навколо голови.

Традиційне мистецтво народів Малі — дерев’яна скульптура й маски, виробу зі слонячої кістки, золота, шкір і шкір тварин, плетиво й ткацтво. Малі ставиться до числа найбільш бідних країн миру. Початкову школу відвідують менш половини дітей шкільного віку, середню — 10%, студентів — близько 6 тис. Міське населення становить 20%. На 1 лікаря доводиться 20 тис. чоловік.

Бамако ( місцевою мовою — «ріка кайманів») — порівняно молоде місто резиденція, що була, колоніальної адміністрації. Витягнувся на 15 км уздовж Нігеру. У центрі — ринок, магазини, адміністративні будинки, банки, вілли. На пагорбі Кулуба — президентський палац, на правом бережу — аеропорт.

Мопті (54 тис. жителів) — місто на трьох островах, з’єднаних дамбами. Тут ріка Лазні впадає в Нігер. Повідомлення між островами здійснюється тільки на пирогах, за що Мопті називають малійською Венецією. Мечеть і житлові будинки — зразки традиційної глиняної архітектури: товстостінні будинки з банко з високими стелями, на фасадах — зубці й башточки, а на дахах — тераси з балюстрадою.

Томбукту (20 тис. жителів) — найвідоміший з малійських міст. Його називають «таємничим», «королевою пустелі», «ключем від Сахари». Заснований туарегами в 1100 г. на березі Нігеру як кінцевий пункт караванного шляху із Середземномор’я через Сахару. Тут Центр арабської документації й будинку перших європейських і американських учених-мандрівників — С. Ленглі, Л. Кайе й Г. Барта.

Щорічно Малі відвідує близько 100 тис. туристів. Основні туристичні маршрути: Бамако і його околиці, міста Монти, Сегу, Томбукту й Тао. Усі вони розташовані уздовж Нігеру.

Нігер — одна з найбільших рік Африки — робить величезну петлю на границі із Сахарою, тим самим розсікаючи територію Малі на дві частини: верхня частина — пустеля Сахара, нижня — Сахель («беріг», «край пустелі») — високотравна й лісиста савана (баобаби, олійне дерево каріте, слоняча трава й ін.). Тваринний мир — типово африканський. Клімат — тропічний, континентальний, жаркий. Кількість опадів у рік — від 150 мм у Сахарі до 1500 мм на півдні країни. Нігер, розгалужуючись на безліч рукавів і проток, під час паводка затоплює від 4 до 10 млн. га.

Із усіх країн Західної Африки Малі має самі багаті традиції державності. Саме на її території зложилися й квітнули, що поміняли один одного імперії Гана (IV — XII ст.), Малі (XIII – XIV ст.) і Сонгай (XV — XVI ст.). Пізніше протягом 70 років була французькою колонією за назвою Французький Судан. Ставши незалежної в 1960 р., повернула собі назву Малі.

Малі — республіка. Глава держави — президент. Вищий законодавчий орган — Національні збори, виконавчий — уряд.

Більш 70% населення сповідують іслам, 1% — християнство (в основному католики), інші дотримуються традиційних вірувань.