Площа: 1775,5 тис. км2.

Чисельність населення: 5648 тис. чоловік (1997).

Державна мова: арабський.

Столиця: Тріполі ( понад 1682 тис. жителів, 1995).

Державне свято: День Великої революції Фатіх « ранкової зорі» (1 вересня, з 1969 р.).

Грошова одиниця: динар.

Член ООН з 1955 р., ОАЕ й ін.

Держава розташована на північно-заході Африки. Граничить із Єгиптом, Суданом, Чадом, Нігером, Алжиром і Тунісом. З півночі обмивається водами Середземного моря.

Головна сухопутна магістраль — автострада уздовж морського узбережжя з відгалуженнями в глибинні райони. Усі населені пункти країни доступні для автомобільного повідомлення. Міжнародні аеропорти розташовані поблизу міст Тріполі, Бенгазі й Себха; головні морські порти — Тріполі, Бенгазі, Марса-Брега, Місурата, Тобрук.

Корінні Жителі — бербери ( від назви племені «ребу», або «лібу», відбулася назва країни) і туареги — становлять 6 — 7% населення. Нечисленні представники негроїдної раси — тубу й хауса — проживають переважно на півдні й південно-заході. Повсюдно переважають лівійські араби — більш 80% числа громадян. Це нащадки кочівників-переселенців (близько XI в.). Багато тимчасово проживаючих, у більшості — це працюючі іммігранти з Єгипту, Судану, Тунісу, Марокко, Туреччини, Чаду.

Економічно активного населення в 1993 р. було 1,2 млн. чоловік. Вони зайняті в сфері послуг, торгівлі, керуванні ( понад 57%); у будівництві, промисловості, енергетику, транспорті ( близько 32%); у сільськім господарстві, рибальстві й інших галузях (11%). Більшість проектів розвитку реалізують іноземні фірми по контрактах із залученням закордонних робітників, що формують близько 1/5 робочої сили Лівії. Держава фінансує безкоштовну охорону здоров’я, утвір (шкільне 12-літнє, у тому числі 9-літнє обов’язкове; два більші університети; релігійні навчальні заклади), інші соціальні послуги. З 60 — 70-х рр. швидко росте грамотність, по відношенню числа студентів вищої школи до всього населення Лівія — третя в Африці. Діють наукові центри, у тому числі центр атомних досліджень у Таджуре — найбільший з арабських, оснащений експериментальним реактором й іншої складною технікою з колишнього СРСР.

Столиці Тріполі перебуває на місці прадавнього Еа, заснованого фінікійцями на початку VI в. до н.е. Друге місто по числу жителів — Бенгазі (804 тис.) — закладений в V в. до н.е. як греко-лівійський поліс Геспе-Ріди. В III в. до н.е. — під владою елліністичного Єгипту, перейменований у Береніке, на честь дружини фараона Птолемея III. Обоє міста — великі промислові, транспортні, адміністративні, культурні центри. Тут перебувають факультети університетів Аль-Фатіх і Гар-Юніс, бібліотеки, музеї.

Понад 9/10 територію — піщані й кам’янисті простори пустелі Сахари. Переважає пустельний тропічний клімат. Центральна частина країни ставиться до зон планети з мінімальними опадами. Улітку денні температури звичайно вище +40° С. На нагір’я Тібесті бувають нічні морози – 15° С. Немає рік з постійним стоком і природніх прісноводних озер. У той же час великі запаси підземних вод, що харчують джерела й родючі оазиси. У Кіренаїці на сході й Тріполітанії на заході — більш м’які зони сухих середземноморських субтропіків. Тваринний мир не відрізняється різноманітністю. Переважають плазуючі. Зі ссавців — гризуни, менш поширені зайці. З хижаків — шакали, гієни, руді лисиці, фенек. Кабани чаші зустрічаються на півночі; парнокопитні — антилопи, газелі — на крайньому півдні. Птахи гніздяться в оазисах, гірських районах і примор’я. Прибережні води багаті рибою (більш 300 видів).

З VII в. до н.е. на півночі країни суперничали «колоніальні держави» стародавності: Греція, Карфаген, Рим. Після розпаду Римської імперії Лівія пережила навали арабських і берберських племен. Із середини XVI в. до 1911 — 1912 рр. тут ствердилася Османська імперія. До початку 30-х рр. XX в. країна була окупована Італією. По закінченню другої світової війни тут управляли британська й французька військові адміністрації. В 1951 р. Лівія стала незалежним королівством. Після скинення монархії 1 вересня 1969 р. молоді офіцери на чолі з лідером лівійської революції М. Каддафі проголосили Лівію республікою.

Державну релігію — іслам сповідують понад 99% населення. Більш 2/3 мусульман — суніти, послідовники малікітського мазхаба — однієї із чотирьох «правовірних» релігійно-правових шкіл.