Площа: 30,3 тис. км2.

Чисельність населення: 2,2 млн. чоловік (1998).

Державна мова: сесуто й англійський.

Столиця: Масеру (65 тис. жителів, 1998).

Державне свято: День незалежності (4 жовтня, з 1966 р.).

Грошова одиниця: лоті.

Член ООН з 1966 р., ОАЕ й ін.

Держава розташована на півдні Африки. Оточене з усіх боків територією ПАР. Виходу до моря не має. Єдина держава в Африці, де щорічно випадає сніг.

Транспортна мережа розвинена слабко. Довжина автодоріг становить 900 км, з них асфальтоване не набагато більше 100 км. Осли й коня залишаються єдиним видом транспорту в багатьох гірських районах. Залізнична вітка в 1 км зв’язує Масеру із залізницями ПАР. Аеропорт у Масеру забезпечує зв’язок з великими містами ПАР.

Народності басуто становить більш 90% населення. Єдина значна етнічна меншості — зулу. Високий рівень народжуваності — 4%, рівень смертності — 1%. Тільки 2/3 працездатного населення зайняте в економіці країни. Багато дорослих чоловіків-басуто працюють по 6 — 9 місяців у році на шахтах і інших підприємствах ПАР. Як правило, їх наймають на найважчі й низькооплачувані роботи. Лесото займає одне з перших місць в Африці по грамотності дорослого населення (80%). У країні більш 1200 шкіл, 10 технічних і педагогічних коледжів, 1 університет. Уведена обов’язкова безкоштовна початкова освіта (7 класів). У системі охорони здоров’я 15 лікарень і більш 150 клінік. Відчувається гостра нестача кваліфікованих медичних кадрів — усього 140 лікарів з вищою освітою.

Особливості матеріальної культури басуто видні в їхньому одязі, начинні, житлах. Національний одяг — вовняна ковдра й капелюх, що нагадує за формою хатину. Удома — круглі й прямокутні — будуються з каменю й розписуються геометричними візерунками. Орнаментом прикрашається керамічний і дерев’яний посуд, одяг. З бісеру роблять намиста, браслети й інші жіночі прикраси. Різноманітний музичний фольклор — особливі пісні для танців, ритуальних обрядів, трудових процесів. Різноманітні й музичні інструменти — струнні, ударні, духові, зроблені з бамбука, гарбуза, волокнистих рослин. Сучасне образотворче мистецтво з’єднує в собі африканські традиції із впливом європейського живопису. У горах збереглися наскальні розписи, зроблені бушменами тисячоріччя назад. Мовою сесуто існує художня література, деякі добутки переведені на європейські мови.

Столиця Масеру розташована на висоті близько 1500 м. Транспортний^-транспортний-транспортний-торгово-транспортний центр міста забудований сучасними будинками й магазинами. Є два більші готелі, адміністративні будинки й чотири церкви. Після безладь 1998 р. вигорілі головні торговельні вулиці нагадують пожарище й усе ще не відновлені. Лерібе (30 тис. жителів) – центр однойменного округу, де розвинена швейна й харчова промисловість. Рому (15 тис. жителів) — місто, де перебувають університет і більша друкарня.

Туристів залучають мальовничі каньйони, водоспади, захоплюючий рибний лов. Щорічно країну відвідує більш 250 тис. іноземців.

Лесото — гірська країна. Більша її частина — плато, облямоване на сході Драконовими горами висотою до 3482 м, що обриваються стіною на границі з ПАР — так званим Більшим Уступом. На півночі плато розріжеться хребтом Малуті й відрогами Драконових гір, а на заході поступово знижується до широких річкових долин. Клімат — континентальний, відрізняється суворістю, не характерної для цих широт. Середні температури січня +25° С, липня +15° С. Узимку ночами бувають заморозок і випадає сніг, який звичайно не тримається більше тижня. Кількість опадів зменшується зі сходу на захід від 1000 до 750 мм у рік, у передгір’ях часті посухи. Рослинність досить бідна. Злакові степи передгір’їв переміняються альпійськими лугами й далі — високогірною рослинністю. Тваринний мир бідний. Можна зрідка побачити невеликі череди дрібних антилоп. Великих ссавців практично немає.

Лесото — конституційна монархія. Глава держави — король. Законодавча влада належить двопалатному парламенту, виконавча — уряду, очолюваному прем’єр-міністром.

Більш 20% населення дотримуються місцевих традиційних вірувань; інші — християни, головним чином католики й протестанти.