Площа: 2381,7 тис. км2.

Чисельність населення: 28,7 млн. чоловік (1998).

Державна мова: арабський.

Столиця: Алжир (3 млн. жителів, 1991).

Державне свято: День незалежності (5 липня, з 1962 р.).

Грошова одиниця: динар.

Член ООН з 1962 р., ОАЕ й ін.

Держава розташована на північно-заході африканського континенту. На заході граничить із Марокко, Західною Сахарою й Мавританією, на півдні — з Малі й Нігером, на сході — з Лівією й Тунісом. Узбережжя Середземного моря (1300 км) служить йому північним рубежем.

Населення країни презентовано різними етнічними групами. Сама численна — араби (80%). Традиційний спосіб життя арабів у сільській місцевості — це об’єднання під одним дахом декількох родин різних поколінь. Глава родини — батько. Чоловіка працюють, відвідують суспільні заклади, знайомих. Жінки опікуються про будинок і виховують дітей. Замкнений спосіб життя жінки диктується Кораном. У містах кожна родина живе окремо. Традиційний одяг жінок — білий хиджаб (покривало), яким вона закриває всі, крім очей. Більшість городян носять європейський одяг. Друге по чисельності місце (18%) займають кабіли — корінне берберське населення, відтиснуте завойовниками з узбережжя в гори Кабілії, на північний схід країни. Це дозволило їм зберегти свою мову, самобутню культуру, звичаї, вдачі. Кабілки дуже товариські, не закривають особа, носять кольорові плаття. Вони займаються гончарним ремеслом, тчуть килими. Чоловіка роблять прикраси зі срібла з емаллю.

Особливу етнічну групу представляють мо-забиті (25 тис. чоловік) — жителі географічної області Мзаб, берберийського походження, що осіли в Сахарі дев’ять століть назад. Крім оброблення фінікових пальм мозабіти-чоловіки займаються торгівлею в різних містах. Жінкам заборонено залишати межі оазису. Туареги — кочівники, що живуть у Сахарі. Більшу роль у їхньому житті відіграють караванні перевезення вантажів через Сахару.

В Алжирі 80% дітей відвідують початкову школу, 60% дітей — середню школу. Функціонують 8 університетів і десятки вищих навчальних закладів. Медичне обслуговування безкоштовне.

Алжир — найбільший порт, економічний і культурний центр. Гарне біле місто, розташований амфітеатром на схилі гори Джурджура, що розтягся уздовж узбережжя на 16 км. Він потопає в зелені садів, парків і бульварів. Його квартали забудовані багатоповерховими будинками й віллами. Над містом піднімається католицький собор Нотр-Дам д’африк, купола якого далеко видні з боку моря. В Алжирі перебувають найстарший університет країни, національна бібліотека, музеї образотворчих мистецтв, античного й середньовічного мистецтва, прадавньої історії й етнографії й великий ботанічний сад. Збереглася Касба («міцність») — старий мусульманський район з вузькими кривими вулицями й старими двох-триповерховими будинками.

Оран — друге по величині місто Алжиру (1 млн. жителів), сучасний порт на північно-заході країни, великий промисловий і культурний центр. Костянтина — «східна столиця» Алжиру, третє по величині місто (750 тис. жителів), розташований у горах, по обидві сторони глибокої ущелини.

До складу Алжиру входять два різко одмінні друг від друга регіону: зелена, родюча, густонаселена й освоєна північ і жарка, ялов, майже безлюдна Сахара (2/3 території країни). На півночі — Атлаські гори, а в Сахарі 20% — піщані дюни, решта — кам’яниста пустеля. Клімат у Північному Алжирі — субтропічний, середземноморський, у Сахарі — украй сухої. У прибережних районах — лісу коркового дуба. У сахарському Атласі ростуть алепська сосна, ліванський кедр. Поширені тварини напівпустель і пустель. У деяких гірських районах і на узбережжя водяться кабани, кролики, кабільский заєць. У Сахарі живуть газелі, антилопи, дикі осли.

Протягом століть Алжир перебував під владою Рима (42 — 429), вандалів (429 — 534), візантийців. Араби-Мусульмани з’явилися в Північній Африці в VII в. Вони поширили іслам, арабську культуру, мову. В XVI в. Алжир був завойований турками й став частиною Османської імперії. З 1830 по 1962 р. Алжир – колонія Франції. Політичну незалежність знайшов після восьмирічної кровопролитної війни в липні 1962 р.

Алжир — парламентська республіка. Глава держави — президент. Законодавчий орган — Національна народна асамблея, виконавчий — уряд на чолі із прем’єр-міністром. З 1989 р. у країні діє багатопартійна система.

Алжир — мусульманська країна. 99,6% населення сповідують іслам, що є державною релігією. Християни, переважно католики, становлять менш 0,4%.