СЬЄРРА-ЛЕОНЕ
Республіка Сьєрра-Леоне
Площа: 71,7 тис. км2.
Чисельність населення: 4,75 млн. чоловік (1998).
Державна мова: англійський.
Столиця: Фрітаун (650 тис. жителів, 1998).
Державне свято: День незалежності (27 квітня, з 1961 р.).
Грошова одиниця: леону.
Член ООН з 1961 р., ОАЕ й ін.
Держава розташована на західнім узбережжі Тропічної Африки. Граничить на півночі із Гвінеєю, на південно-сході — з Ліберією. Протягом 850 км обмивається водами Атлантичного океану. В узбережжя — кілька островів площею 700 км.кв. Найбільший з них — Шербро — близько 500 км.кв.
Сьєрра-Леоне виникла як переселенська «вільна провінція» колишніх рабів, звільнених з невільничих кораблів, і солдат, що воювали в Канаді проти США.
У країні проживає близько 20 народів, що належать до двом язиковим групам: манде й атлантичної. На мовах манде говорять менде ( близько 1,5 млн. чоловік), кпаа, сівби й колло, коно, коранко, сусу, малинці, дья-лонке, ваі. Атлантична група мов поєднує темне (1,4 млн. чоловік), лімба ( близько 300 тис. чоловік), шербро, фульбе, локо, серпанку, крім і гола. Своєрідна група — креоли (нащадки звільнених рабів), говорять на койне ( від лат. котоз — «загальний», на основі інших мов).
Близько половини населення країни зайняте в сільськім господарстві — вирощують продовольчі й товарні культури. Близько 200 тис. чоловік — ремісники й працівники в сфері послуг. В обробній промисловості зайняте близько 15 тис. чоловік, у гірничо-добувної — близько 30 тис. чоловік. Більшість сіл мають вигляд тимчасового житла, переважають глинобитні хатини. Великих сіл (з населенням більш 500 людей) — близько 300.
Звичайний одяг — шаровари й бубу в чоловіків, лаппа й бубі — у жінок. Городяни носять одяг яскравих розцвічень, заможні — європейський одяг. Їжа — в основному борошняна, що присмачується пальмовим маслом, а також городин і фрукти.
У сільській місцевості традиційно живуть більшими родинами. Величезну роль відіграють вожді. Власність на землю — общинна. Традиційні обряди, церемонії й свята супроводжуються ритуальними танцями й музикою.
На культуру й побут жителів Фрітауна величезний вплив виявили європейські традиції й християнство, а на життя міст півночі — іслам.
Частка грамотних в 1995 р. становила 31,4%. В 1993 р. у початковій школі вчилося більш 50% дітей, у середній – 17%. В 38 технічні й 6 педагогічних коледжах навчалося понад 7,7 тис. студентів, в університеті на 6 факультетах — 2571 студент.
Система охорони здоров’я в країні не розвинена. На початку 90-х рр. було 53 госпіталю й 237 центрів охорони здоров’я з 5 тис. ліжок (1 ліжко на 750 людей). Найнижча в Африці тривалість життя — 42 року.
Фрітаун — найбільший промисловий центр і порт країни, заснований в 1787 г. З колоніальних часів тут збереглися особняки креольського типу. Центр міста забудований сучасними багатоповерховими будинками урядових і комерційних організацій. Президентський палац видасться пливучим над пагорбом кораблем. У місті — близько 70 церков, і кожна неповторна. Так, собор Святого Георга побудований в 1828 г. у вікторианському стилі. Церкви XX в. мають більш сучасний вид. Населення інших великих міст (Коиду, Бо, Кенема, Макені) становить від 30 до 100 тис. чоловік. Міста забудовано двох-трехэтаж-ными будинками. У туристів користуються увагою католицький собор Святого Пауля в Кенеме й мечеті в різних містах.
Туристів залучають прекрасні пляжі Сьєрра-Леоне, національні парки й музеї культури й побуту, однак громадянська війна в країні не сприяє туризму.
Узбережжя порізане естуаріями повноводних порожистих рік, багато лагун. Прибережні райони — злегка горбкувата рівнина. Вище —, що східчасто піднімається плато з останцевими вершинами (окремі напівзруйновані, напіввивітрені гірські масиви). Більша частина країни — Леоно-Ліберійська височина, на півночі — відроги Фута-Джаллон. У гірському масиві Лома — найвища вершина Західної Африки — пік Бінтамані (1948 м). Клімат — мусоно-тропічний. Кількість опадів — більш 2000 — 2500 мм у рік. Середньорічна температура — близько +25° С. Північ — високотравна савана. Недоторкані волого-тропічні ліси займають лише 5% території країни (у горах Сьєрра-Леоне, Лома й Тінджі й на сході). В устях рік збереглися мангрові зарості.
До приходу європейців в 1462 г. тут існували державні утвори Бурі, Суліма й ін. В XVI — XIX ст. за Сьєрра-Леоне йшла боротьба між Великобританією, Францією й Голландією. Работоргівці вивезли близько 1 млн. рабів. В 1787 г. звільнені з невільничих кораблів раби заснували тут самокеровану переселенську колонію Фрітаун. В 1808 м. Сьєрра-Леоне — колонія Великобританії, в 1896 г. був установлений англійський протекторат. З 27 квітня 1961 р. Сьєрра-Леоне — незалежна держава. В 1971 р. Сьєрра-Леоне оголошена республікою. З 1991 р. у країні йде громадянська війна.
По конституції 1994 р. глава держави й уряду — президент. Законодавча влада належить Національній асамблеї. З 15 політичних партій у ній представлені Всенародний конгрес, Народна партія Сьєрра-Леоне, Об’єднана національна народна партія й ін.
Населенню притаманен релігійний синкретизм (нерозчленованість, змішання). За різними оцінками, мусульман — від 30 до 70%; християн — від 7 до 20% (більшість — протестанти, католиків — близько 1,5%). Прихильників мають і християнсько-африканські церкви. Традиційних культів і вірувань дотримується від 20 до 50%.