США
Сполучені Штати Америки
Площа: 9,4 млн. км2.
Чисельність населення: 263 млн. чоловік (1995).
Державна мова: англійський.
Столиця: Вашингтон (567 тис. жителів, 1995).
Державне свято: День незалежності (4 липня, з 1776 г.).
Грошова одиниця: долар.
Член ООН з 1945 р., ОАГ – з 1948 р., НАТО – з 1949 р. і ін.
Держава розташована в Північній Америці. На півночі граничить із Канадою, на півдні — з Мексикою. На сході обмивається водами Атлантичного, на заході — Тихого океану. Канада відокремлює штат Аляску від США, а Берингова протока — від Росії. Штат Гаваї перебуває на Гавайських островах, у центральній частині Тихого океану. У США входить Пуерто-Ріко на правах «, що вільно приєдналося» держави. США мають володіння: Віргінські острова — у Карибськім морі, Східне Самоа, Гуам — у Тихому океані й ін.
США не випадково називають націями іммігрантів — з 1790 по 1994 р. прибуло в XIX в. з Європи, а в XX в. також з Латинської Америки й Азії 62,4 млн. іммігрантів, в XVIII — XIX ст. увезли 500 — 600 тис. негрів-рабів з Африки. ДО XX в. опір індіанців проти захвату їх земель було зломлено, а, що залишилися в живі оселили в резерваціях, надавши громадянство тільки в 1924 р. Негри в 1865 г. знайшли волю, але рабство наклало свій відбиток на психологію всієї націй, тому що расизм глибоко проникнув у свідомість білих американців. Тому повних цивільних прав афроамериканці на Півдні добилися лише в 60-х рр. XX в. Американська нація —- порівняно молода, що склалася в процесі тривалої культурної, економічної, соціальної й побутової взаємодії, а також змішання між собою й асиміляції на основі англійської мови нащадків людей різного етнічного походження, що представляли всі три головні раси людства — монголоїдну, європеоїдну й негроїдну. 83% населення США — білі, 12,6% — афроамериканці, 4,4% — індіанці.
Близько 4/5 американців живуть у містах, але в ХХ ст. завдяки широкому поширенню автомашин і густої мережі автодоріг міста обростили десятками пригородів, обумовили процес утвору міських агломерацій з «центральним» містом і навколишньої його й пов’язаної з ним приміською зоною. При цьому населення цих зон в останні десятиліття швидко росло, у тому числі й за рахунок жителів «центрального» міста. Великі агломерації часто називають мегаполісами. На Атлантичнім узбережжі, де у великих містах на північний сході ськонцентровані штаб-квартири провідних фінансових і промислових груп, утворювався ланцюжок більш 30 агломерацій, що злилися між собою, — від Бостона (3,5 млн. жителів), Нью-Йорка (19 млн. жителів) і Філадельфії (4,9 млн. жителів) до Балтімора (2,5 млн. жителів) і передмість Вашингтона (із пригородами — 4,5 млн. жителів).
Ядром цієї унікальн міської смуги, що простягнувся на сотні кілометрів суцільної, з населенням більш 35 млн. жителів є сама більша міська агломерація миру й «головні ворота» Америки, найбільший транспортно-торговий, фінансовий, промисловий і культурний центр — Нью-Йорк із його знаменитими статуєю Волі, штаб-квартирою ООН, банками, музеями й картинними галереями, театрами, Колумбійським, Нью-Йоркським і іншими університетами, Рокфеллерівським центром і із чорним гетто в Гарлемі.
В офіційній столиці — Вашингтону з 1800 г. перебувають резиденції президента — Білий дім, Конгресу — Капітолій, міністерств і інших федеральних установ, Білий дім Вашингтон США кілька університетів ( Смітсонів-Скій і ін.), наукові інститути, Національна академія наук і Військова академія, Бібліотека Конгресу, музеї й картинні галереї, що вражають меморіали президентів Дж. Вашингтона, Т. Джефферсона, А. Лінкольна, у пригороді столиці Арлінгтоні — величезний будинок військових міністерств — Пентагон, а також знаменитий цвинтар з могилами Невідомого солдата й президента Дж. Ф. Кеннеді.
Два інших найбільших мегаполіса — Чикаго (8,5 млн. жителів), фінансовий, промисловий і науковий центр Приозер’я, що суперничає своїми хмарочосами з Нью-Йорком; Лос-Анджелес (9,5 млн. жителів), центр авіаракетної й кіноіндустрії в Південній Каліфорнії зі знаменитими «фабрикою мрій» для дорослих — Голівудом і казковим царством для дітей і туристів — Диснейлендом.
Сан-Францисько (із пригородами більш 4 млн. жителів), розташований на узбережжя Центральної Каліфорнії, — головний тихоокеанський порт і військова база. Це також науковий і культурний центр Заходу, відомий Стенфордським і Каліфорнійським університетами, підприємствами суднобудівної, радіоелектронної, ракетної промисловості, своїм колоритним Чайнатауном і стародавнім «канатним» трамваєм.
Атланта (3,3 млн. жителів) — найважливіший транспортний, фінансово-промисловий, політичний і культурний центр Півдня, що виріс у південного підніжжя Аппалачів. Що прославився колись расизмом відносно темношкірої більшості городян і кока-колою (тут перебуває штаб-квартира цієї фірми), вона нині відома своєю авіабудівною промисловістю й високою активністю афроамериканської буржуазій, за що місто називають центром «чорного капіталізму». Тут поховано один з національних героїв країни, борець за рівні цивільні права афроамериканців і інших расових і етнічних меншостей — М. Л. Кинг.
Новий Орлеан (1,3 млн. жителів) — великий порт у дельті Міссісіпі (заснований ще на початку XVIII в. французами). Пізніше саме це місто, історичний центр якого дотепер зберігає у своєму вигляді яскраві риси креоло-іспано-французської культури, виявився батьківщиною джазової музики.
Майамі (2 млн. жителів), що потопає в пишній субтропічній і тропічній рослинності, — найбільший і головний зимовий курорт країни, а також важливий міжнародний авіатранспортний вузол.
Одні із самих відвідуваних туристами місць у США — це «Грім вод», так індіанці-ірокези назвали водоспад висотою 51 м на ріці Ніагарі, що тече з озера Онтаріо на границі з Канадою, а також Великий Каньйон, раптово відкриваючийся на гладкій рівнині як пропасти глибиною до 1 — 1,5 км, із блакитною стрічкою, що ізвивається на дні, ріки Колорадо. Туристів залучають також гірські ландшафти, флора й фауна національних парків-заповідників — Йєллоустонського в серці Скелястих гір з гейзерами й термальними джерелами або Каліфорнійського зі знаменитими мамонтовими деревами — секвоями, що досягають 100 — 110 м у висоту й діаметром стовбура до 10 м.
На основній території країни на захід від Приатлантичної низовини простягнулися Аппалачські гори, за якими, подібно щаблям гігантських сходів, розташовуються Центральні рівнини (200 — 500 м над рівнем океану), плато Великі рівнини (600 — 1500 м). Майже весь Захід зайнятий гірською системою Кордильєр. Схили Кордильєр покриті густими хвойними лісами, Аппалачів — лісами із широколистяних порід; прерій майже не залишилося. На півночі Аляські поширена тундрова рослинність. Ріки, що утворювали глибокі каньйони, ставляться до басейнів, що впадають у Тихий океан. Міссісіпі (із припливом Міссурі) — сама довга ріка планети (названа індіанцями «батьком вод США») — простягнулася на 6500 км. На границі з Канадою перебувають Великі озера — Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері, Онтаріо. Клімат країни в основному помірний і субтропічний, Озера – близнюки Сшана внутрішніх рівнинах — континентальний, на півночі Аляські — арктичний.
В 1497 г. Північну Америку виявила англійська експедиція Д. Кабота. В 1607 г. виникло перше англійське поселення, що поклав початок британським колоніям у Північній Америці. У ході війни колоністів за незалежність (1775 — 1783) утворювалися США. В 1787 — 1789 рр. була прийнята Конституція США ее Білль, що й доповнив, про права.
Конституція 1787 г. проголосила свободу віросповідання й відокремила церква від держави. У країні налічується більш 250 різних церков і релігіозних сект. Понад 1/2 віруючих американців — протестанти різних толків: баптисти, методисти, пресвітеріані, лютерани й ін., більш 1/3 — католики, близько 3% — иудаисти, 2% — православні, 1% — мормони; є також мусульмани, буддисти й ін.
Вивіз із країн Європи й Азії творів мистецтва сприяв утвору в США художніх колекцій, що пізніше стали прикрасою багатьох картинних галерей і музеїв. У Вашингтону в Національній галереї образотворчих мистецтв зберігаються полотна Рафаеля, Рембрандта, Рубенса, Тиціана, відомі галереї Конкорана, Филлипса, Фрира; у Філадельфії — Розенбаха, у Балтіморі — Уолтерса й ін. Музей образотворчих мистецтв у Бостоні має прекрасні збори творів середньовічного мистецтва Європи й Сходу, Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку — першокласними утворами майстрів XIX — XX ст., а Музей американського мистецтва Уітні – найбагатшою колекцією добутків XX в. Відомі в усьому світі музей мистецтв «Метрополітен», Музей природньої історії в Нью-Йорку, Музей мистецтв, Музей Родена, Американський промисловий музей у Філадельфії, у Чикаго — Музей науки й промисловості. В XIX — початку XX в. усьому світу стали відомі імена Р. Фултона, С. Морзе, Д. Вага-Тінгауза, А. Белла й інших винахідників-американців. Важко переоцінити й внесок цієї країни у світову науку й техніку в XX в.: по числу вчених-лауреатів Нобелівської премії в багатьох галузях науки — фізиці, хімії, біології, медицині, економіці — США «поперед планети всієї». Американці виявилися єдиними дотепер людьми, що побували на Місяці (1969).
США — федеративна республіка. Включає 50 штатів і столичний федеральний округ Колумбія. Президент — глава держави, уряду, головнокомандуючий збройними силами. Вищий орган законодавчої влади — двопалатний конгрес: нижня — палата представників; верхня — сенат. Кожний штат має конституцію, законодавчі збори, губернатора.