РУМУНІЯ
Площа: 237,5 тис. км2.
Чисельність населення: 22,6 млн. чоловік (1998).
Державна мова: румунський.
Столиця: Бухарест (2 млн. жителів, 1993).
Державне свято: Національний день Румунії (1 грудня, з 1918 р.). Тріумфальна арка, Бухарест Румунія
Грошова одиниця: леї.
Член ООН з 1955 р. Входить у Раду Європи з 1993 р.
Розташована на південно-сході Європи, у басейні нижнього Дунаю. Граничить із Угорщиною, Україною, Молдавією, Болгарією і Югославією. На сході обмивається водами Чорного моря.
Населення по території країни розміщається нерівномірно. Слабкіше заселені гірські райони й сильно заболочена дельта Дунаю. Найбільше щільно заселена частина країни — прилягаюча до Карпатських гір велика зона передгір’їв і горбкуватих місцевостей. Досить суттєво за останні десятиліття змінилася професійна структура населення. Якщо в 50-е рр. працюючих у сільськім господарстві було в 5 раз більше, ніж зайнятих у промисловості, то наприкінці 70-х рр. частка останніх уже суттєво переважала.
У житті Румунії, як і будь-який інший современнойпоселек Месендорф, Брашов країни, переплітаються риси нового часу й традиційної культури. У всіх селянських дворах незмінний вид має одна будівля — літня кухня з відкритим вогнищем, над яким на ланцюзі підвішений казан. У внутрішньому плануванні будинків виділяються два типи: південний і північний. Перший зустрічається на більшій частині країни й характерний не тільки для Румунії, але й для при-дунайських районів Болгарії. Особливість цих будинків, типових для степових районів, — центральне розташування теплих сіней з вогнищем. На півночі розповсюджений інший тип будівель: посередине перебувають холодні сіни, а з боків — кімнати. Аналоги в будинків з таким плануванням є в українських і білоруських селах.
Національний костюм Руминиянародний костюм носять по святах. У повсякденнім житті часто зустрічається комбінація міських форм одягу й традиційних. Наприклад, нерідко на міське плаття надягають безрукавку. Національне вбрання в жінок ськладається з білої полотняної сорочки або короткої кофти, кольорової вовняної незшитої спідниці, вузького пояса й двох фартухів, що надіваються попереду й позаду. Чоловічий одяг включає сорочку й білі, широкі або вузькі, штани. Обов’язковий широкий вовняний пояс і безрукавка з овчинного хутра або сукна, багато прикрашена вишивкою або аплікацією. Чоловічим головним убором служать смушкові, частіше гостроверхі, шапки. На ногах і чоловіка, і жінки колись носили сирицеві черевики, так звані постоли, зараз їх замінило взуття фабричного виробництва.
У традиційній їжі помітне місце належить рослинним продуктам. Мамалига з кукурудзи заміняє багатьом румунам хліб. У будень до обіду звичайно готовлять овочевий суп або борщ. На друге їдять квасолю, капусту, голубці. Улюблене національне блюдо — мититеи, схожі на люля-кебаб. У збереженні й передачі традицій більша роль належить родині.
У старому селянському побуті діти звичайно залишалися з родителями до одруження. По румунських звичаях, у будинку батьків після одруження продовжував жити молодший син, який брав на себе обов’язки по догляду за ними. Ще донедавна зберігалися сільські громади із груп родинних родин зі стародавніми нормами колективного життя. Серед народних свят, яких безліч, цікавий обряд «плугошор», присвячений до першого дня Нового року й спрямований на приворожування гарного врожаю. Згідно зі звичаєм, хлопці із плужком ходили по дворах і в пісенній формі оповідали про майбутні землеробські роботи.Граф Дракула Румунія
Прикладне мистецтво Румунії пов’язане з давнім розвитком ремесла. У першу чергу це багата вишивка хрестом, що часто прикрашає виробу із тканини. Майже у всіх областях розвинене килимарство. Прадавнє гончарне ремесло в наші дні переживає друге народження. Зустрічаються три види кераміки: чорна неглазурована, червона неглазурована й червона глазурована.
Найбільш багатою областю румунського фольклору є лірична пісня дойна й епічні пісні-балади. Віртуозні народні танці хору (хоровод) і бриу, що коли танцюють стають у ряд. Живий і веселий чоловічий танець фечиоряська відрізняється високими стрибками й ударами по халявах чобіт. Кращі народні традиції увібрала в себе сучасна професійна культура.
У країні введений обов’язковий десятилітній утвір, у тому числі й на мовах Опера вночі Бухарест Руминияетничеських меншості
До наших днів збереглися назви великих історичних областей країни, кожна з яких має свою специфіку: Мунтения, Олтения, Добруджа, Трансільванія, Банат, Кришана, Марамуреш і ін. Відмінності між окремими регіонами країни багато в чому пояснюються тим, що протягом тривалого часу вони розвивалися в рамках різних держав, а також своєрідністю їх природних умов і ресурсів. Найважливішим економічним і культурним центром Румунії є Бухарест. Він дає більш чверті промислової продукції країни. У місті зосереджена велика кількість наукових установ і вищих навчальних закладів, дві академії — природніх і соціальних наук. Хоча перше убиблиотека Університету, Бухарест Руминияпоминані про Бухарест ставиться до XV в., стародавніх будинків тут не збереглося. Їх знищили численні пожежі й війни.
Більш стара частина міста розташована на невисоких пагорбах по лівому бережу Димбовици. Тут починається головна вулиця Розжарюючи Вікторією й ланцюжок широких бульварів, що впираються у велику паркову зону. Багато музеїв, картинних галерей, театрів, концертних залів. В 60 км до півночі від столиці перебуває місто Плоешти — центр нафтової промисловості. У його околицях — ліс нафтових вишок, безліч шахт, заводські труби. Це самий старий і найбільший промисловий район Румунії.
Галац — найбільший дунайський порт і головний центр чорної металургії країни. Розташований в устя рік Сирета й Пруту, що впадають у Дунай.
Тимифонтан з рибками, Тимишоара Руминияшоара — економічний і культурний центр заходу Румунії, другий по чисельності населення. Цей потопаючий у зелених насадженнях місто виникло на перетинанні залізної дороги зі стародавнім торговельним шляхом, що здавна з’єднували Нижнедунайськую й Среднедунайськую низовини. Через Тимишоару здійснюються транспортні зв’язки з Югославією й Угорщиною. Один з важливих культурних центрів країни Яси відомий своїм університетом, заснованим в 1860 г. По числу студентів місто уступає тільки Бухаресту. Це важливий економічний і транспортний вузол на північний сході Румунії. Його центральна частина розкинулася на невисоких пагорбах, на вершинах яких в обрамленні сучасних будинків розташовані стародавні собори, монастирі, церкви.
Морські ворота Румунії — Констанца. Поселення було засновано в VI — V в. Констанца Руминиядо н.е. стародавніми греками за назвою Томи, пізніше византийци перейменували його в Константиану. Про тої період в історії міста, коли він входив до ськладу Римської імперії, нагадують руїни будинків з мозаїчним настилом, пам’ятник Овідієві — великому поетові Прадавнього Рима, в 9 г. засланому в Томи римським імператором. Серце міста — порт, який в останні роки розширений і реконструйований.
Єписькопський палац Руминияодин з найстарших міст країни — Клуж-Напока. Укріплене поселення даков, Напока згадується ще в працях Птолемея. З вершини пагорба відкривається гарна панорама. У центрі міста піднімається кілька стародавніх церков, споруджених у готичному стилі, а поруч із ними — православні храми. Вони служать нагадуванням про змішаний етнічний ськлад жителів. Про це ж свідчать багато рис міського життя.
На території Румунії зосереджені найрізноманітніші природні ландшафтигори Фегераш Румунія — від гірських лугів і лісових масивів до посушливих степів. 2/3 країни займають гори: центр і північ — Східні й Південні Карпати (вища крапка — гора Моддовяну, 2544 м), Трансільванське плато; захід — Західно-румунські гори; південний схід — плато Добруджа. Гори облямовані півкільцем рівнин: сдунайськая дельта Румунія півдня — Нижнедунайськой, із заходу — окраїною Среднедунайської (Паннонськой), зі сходу — невисокою Молдавською височиною. Головна водна артерія — Дунай із припливами Жиу, Олт, Сирет, Прут. Клімат помірковано континентальний.
Проникнення християнства в Румунію відносять до IV в. н.е. У цей час понад 4/5 — православні. Досить велике число віруючих (1,4 млн.) дотримується католицизму. Це головним чином живучі тут угорці. Є також протестанти, в основному німці.
Прапор Руминияруминия — республіка. По Конституції 1991 р., главою держави є президент. Законодавчу владу здійснює парламент, що полягає із сенату й Зборів депутатів. Вищий адміністративний орган — уряд. У нього входять представники Национал-церенистськой, Християнської, Демократичної, Націонал-ліберальної, Соціал-демократичної партій, а також Демократичного союзу угорців Румунії, партії «Альтернатива Румунії». Адміністративно-територіальний поділ — 40 жудецов (повітів).