ОАЕ
ОБ’ЄДНАНІ АРАБСЬКІ ЕМІРАТИ
Площа: близько 100 тис. км2. Вітрило
Чисельність населення: 2,5 млн. чоловік (1997).
Державна мова: арабський.
Столиця: Абу-Даби (750 тис. жителів, 1997).
Державне свято: День утвору федерації ОАЕ (2 грудня, з 1971 р.).
Грошова одиниця: дирхам.
Член ООН і ЛАГ з 1971 р.
ОАЕ перебувають на схід^-сходові-сходу-південно-сході Аравійського півострова. Граничать на північний сході з Оманом, на півдні й захід^-заходові-заходу-південно-заході — із Саудівською Аравією, на заході — з Катаром. Сухопутні границі дотепер не визначені і є предметом суперечки не тільки із сусідніми державами, але й між самими еміратами, що входять у федерацію.
У Країні порівняно швидко росте чисельність населення: за останні 60 років число жителів ОАЕ збільшилося більш ніж в 15 раз. Особливо помітно це стало в 60 — 70-е рр. XX в., коли Абу-Даби й Дубай вступили на шлях «нафтового процвітання» і підштовхнули до певного прогресу інші емірати. Настільки швидкий ріст чисельності населення пояснюється не стільки природнім його приростом, скільки імміграцією. Хоча уряд ОАЕ вживає заходів по її обмеженню, припинити масовий в’їзд іноземців у країну не вдається. У цей час араби становлять 36% жителів ( з них корінних еми-ратцев — 24%, а 12% — араби-емігранти, переважно єгиптяни, сирійці і єменці.
Майже 90% рабобедуиничей сили ОАЕ – іноземці, однак лише деякі з них дістають права громадянства. Влади ОАЕ надають їх тільки оманцам, катарцам, бахрейнцам і кувейтцам за умови їх проживання в країні протягом 3 — 5 років. Вихідцям з інших арабських країн паспорта видаються рідко. Що ж стосується іммігрантів-неарабів, то можливість придбання ними місцевого підданства практично виключена. Приблизно 90% корінного населення ОАЕ веде осілий спосіб життя. Чисельність скотарів-кочівників стрімко скорочується. Розоряти й кидаючи кочовища, вони поповнюють категорію осіб найманої праці.
Абу-Даби — один із самих старих і великих міст ОАЕ, габудабилавний місто однойменного емірату й столиця ОАЕ. У його центральній частині й на узбережжя височіють ультрасучасні багатоповерхові будинки. Тут розміщаються місцеві й федеральні урядові заклади, банки, страхові компанії, представництва західних фірм і агентств, палаци еміра і його рідні. Абу-Даби майже цілком «європеїзований», і його східне походження вбачається головним чином в архітектурі нових будинків. Абу-Даби — центр економічному, політичному й культурному життя не тільки ОАЕ, але й усього району Перської затоки.
Дубай — головне місто емірату Дубай, найбільший транзитний^-транзитний-торгово-транзитний і промислово-фінансовий центр ОАЕ. Сучасна Шарджа з населенням понад чверть мільйона людей — торговельний, фінансовий і промисловий центр емірату. Головні міста еміратів Аджман, Умм-Аль-Кайвайн, Рас аль-хайма й Фуджайра, у минулому невеликі рибацькі поселкишарджа, тепер перетворюються у великі торгово-економічні центри.
В ОАЕ розвивається індустрія туризму. Усі емірати зв’язані між собою першокласними четирехполосними магістралями. У країні — шість міжнародних аеропортів. Побудовані десятки першокласних сучасних готелів. Тільки з Росії тут щорічно буває більш 400 тис. туристів.
Гола піщана рівнина, на якій розташована більша частина ОАЕ, переходить у пустелю Джафура на заході й у найбільшу у світі область піщаних дюн Руб-Аль-Хали — на півдні. На сході — кам’янисте плато. Рік, струмків і озер в ОАЕ ні, сухі русла (вади) наповнюються водою в період дощів. Уздовж морського узбережжя тягнеться смуга солоних боліт і драговин. Клімат — перехідний від тропічного до сПустиняубтропическому. Рік ділиться на два сезони: зимовий, відносно дощовий, і літній, посушливий. Середня річна температура повітря +25…+30° С (улітку — до +45° С). Середньорічна кількість опадів — не набагато більше 100 мм (у горах — до 300 мм). Ростуть лише трави й чагарники. Тваринний мир бідний. У водах Перського й Оманского заток водиться до 50 видів промислових риб.
Район Перського й Оманского заток був перехрестям великих торговельних шляхів, ареною боротьби й одночасно взаємного впливу різних країн, культур, світоглядів. Арабські племена протягом століть відстоювали свою незалежність і волю. На рубежі XVII — XVIII ст. між Великобританією й арабськими племенами почалася тривала війна. За допомогою обману й підкупу правителів прибережних еміратів нинішня територія ОАЕ була перетворена в британський протекторат. 2 грудня 1971 р. була утворена федеративна держава — Об’єднані Арабські Емірати, до складу якого ввійшли сім князівств — Абу-Даби, Шарджа, Рас аль-хайма, Дубай, Аджман, Умм-Аль-Кайвайн і Фуджайра.
Кожне із князівств ОАЕ являє собою абсолютну монархію й зберігає значну самостійність. Відповідно до прийнятої в 1971 р. конституцією, головний законодавчий орган країни — Вища рада еміратів, яка зі свого складу вибирає президента строком на 5 років. З 1971 р. створена Федеральна національна рада — дорадчий орган парламентського типу з 40 призначуваних пропорційно від кожного князівства членів — делегатів від впливових племен, ділових кіл і інтелігенції. Діяльність політичних партій, організацій і профспілок в ОАЕ заборонена.
Переважна більшість жителів ОАЕ (приблизно 95%) сповідують іслам, причому 80 — 85% мусульман дотримуються суннизма.