КУБА
Республіка Куба
Площа: 114,5 тис. км2. Острів волі Куба
Чисельність населення: більш 11 млн. чоловік (1999).
Державна мова: іспанський.
Столиця: Гавана ( близько 2 млн. жителів, 1999).
Державне свято: День Волі (1 січня, з 1959 р.), День незалежності (10 жовтня, з 1902 р.).
Грошова одиниця: кубинське песо.
Член ООН з 1945 р. і ін.
Держава розташована на островах Куба, Хувентуд і приблизно на 1600 прилягаючих дрібних островах в західній частині Атлантичного океану.
Кубу здавна називали антильської перлиною на торговельних шляхах між Північною й Південною Америкою, між Новим і Старим Світлом. Поети порівнювали її із зеленою ящіркою, що плещеться в бірюзових водах Карибського моря. Багато називали Кубу Островом волі.
Кубинці здебільшого – нащадки імігрантів з Африки і Європи. У сільських районах на сході збереглося близько 1000 людей, що ведуть походження від місцевих індіанців. Багато назв — країни, столиці, міст, рік, рослин і тварин — індійського походження. Деякі з них поширилися по усьому світу, як, наприклад, тютюн, гамак і маїс (одне з назв кукурудзи). У колоніальний період на Кубу для роботи на плантаціях цукрового очерету й кава були привезені тисячі рабів з Акарнавал Кубафрики, надалі – батраки з Китаю. З 1902 по 1931 р. у країну прибуло близько 1 млн. 300 тис. іммігрантів: більше половини — з Іспанії, а також з острова Гаїті й Антильських островів. ДО 1995 р. на Кубі проживало 66% білих, 22% мулатів, 12% негрів. Культура Куби – це сплав традицій всілякого походження. Її своєрідність найбільше проявляється в музиці й танцях. Багато фольклорних груп на щорічних карнавалах відтворюють народні танці. На Кубі дуже популярні бейсбол і бокс, баскетбол, волейбол і легка атлетика. Велика кількість глядачів залучає родео, коли селяни влаштовують змагання в перегонах на конях. Кубинці – контактні й говіркі люди, серед них рідко зустрічаються мовчуни. Вони дуже гостинні, при зустрічі обов’язково почастують чашечкою міцного гарячого кава.
Гавана — один з найкрасивіших міст Латинської Америки. Стара Гавана (міцності XVI — XVII ст., палаци й храми XVIII в.) включена в список Всесвітньої спадщини. Нова Гавана – хмарочоси 20 – 50-х рр. XX в., сучасні проспекти, пам’ятники національним героям — борцям за звільнення від колонізаторів Хосе Марти (1853 – 1895) і Ернесто (Че) Гевара (1928 – 1967). У місті — найстарший університет (1515) і сучасний аеропорт міжнародного значення. Недалеко від Гавани — садиба-музей Є. Хемингуея. Друге за значенням місто — Сантьяго-Де-Куба — морський порт із міцністю. У місті — будинок-музей першого губернатора острова Д. Веласкеса.
Туризм стає однієї з основних галузей економіки країни. Туристів залучають відомі в усьому світі пляжі (Варадеро — в 100 км від столиці й ін.), коралові рифи, бази для спортивного лову риби, а також колоніальні куточки кубинських міст.
Куба — переважно рівнинна країна. Височини й гори займають 1/3 території. На південно-сході країни — масив Сьерра-Маестра. Вища крапка — пік Туркино (1972 м). Клімат — тропічний, пасатний. Середньорічна норма опадів у вигляді дощів — до 2200 мм. Дощовий сезон -травень – жовтень (80% річних опадів). Середня температура повітря в січні +22,5° С, у серпні +27,8° С. Країна перебуває в області дії ураганів. Лісу — головним чином у горах. На рівнинах – савани. На низиннім узбережжі — мангрові зарості. На Кубі налічується більш 300 видів і підвидів птахів, серед них — фламінго, ибина крокодилячій фермі Кубаси, колібрі. Водяться черепахи, крокодили, ігуани, неотруйні змії. Різноманітна водна фауна — більш 2 тис. видів риб ( у тому числі акули, риби-мечі), а також ракоподібні й молюські. Морські ссавці представлені ламантином, наземні — гризунами й кажанами. Виростає близько 8 тис. рослин.
Куба відкрита X. Колумбом 1492 г. і майже 400 років перебувала під колоніальним пануванням Іспанії. У результаті народного повстання 1895 г. під керівництвом X. Марті й А. Масео, а потім іспано-американської війни 1898 м. Куба була проголошена незалежною республікою (1902). Однак фактично Куба стала напівколонією США. У середині 50-х рр. XX в. на Кубі розвернулася боротьба проти режиму диктатора Ф. Батисти, якого був ськінуто 1 січня 1959 р. Прем’єр-міністром Революційного уряду став керівник Повстанської армії Фідель Кастро Русяв курс, що побрав, на соціалістичні перетворення. Непримиренна позиція Куби у відношенні США, розривши дипломатичних відносин в 1961 р., розміщення на Кубі радянських ракет на прохання кубинського керівництва привели в «карибській кризі», що поставив мир на грань ядерної війни. В 60 — 80-е рр. зовнішня політика Кафедральний собор у Гавані Кубакуби була орієнтована на співробітництво зі СРСР. В 1962 р. Куба була виключена з Організації американських держав (ОАГ). В 1975 р. ОАГ скасувала економічні санкції проти Куби, але не відновила її членство. З початку 90-х рр. у зв’язку з розпадом соціалістичного табору різко погіршилося економічне становище Куби.
Куба — республіка. Поєднує 14 провінцій і спеціальну муниципію о. Хувентуд. Глава держави – президент. Законодавчий орган — однопалатні Національні народні збори. Куба проголошена соціалістичною державою з однопартійним комуністичним режимом.
Переважна релігія — католицизм. Поширені культи й вірування африканських народів.