КАНАРСЬКІ ОСТРОВИ
Повна назва країни: Канарські острови
Площа: 7447 кв. км.
Населення: 1 млн. чіл.
Народи: іспанці, північно-африканці, латиноамериканці й невеликі співтовариства північно-європейців
Релігія: римський католицизм
Грошова одиниця: євро
Офіційна мова: іспанський
Галузі народного хозяйcтва: туризм
КАНАРСЬКІ ОСТРОВА – исп. Islas Canarias, буквально – собачі острови, від лат. canis – собака: римський учений Плиний Старший, затверджував, що на них нібито водяться величезні собаки. Пізніше з’ясувалося, що великий натураліст помилявся, але назва вже не змінилася.
Сім островів, що утворюють Канарський архіпелаг, розташовані в Атлантичному океані, приблизно в 1000 км до півдня від Піренейського півострова. Розташований дугою з південно-заходу на північний схід, що простягнувся більш ніж на 500 км, у ясну погоду архіпелаг видний з африканського материка неозброєним оком. Від мису Юби найближчий до материка островів Фуертевентура відокремлює протока шириною близько 115 км. Якщо ж приближатьcя до Канарам з боку океану, здалеку видний, як правило, обкутаний хмарами пік Тейде (3718 м). Уважається, що острова Фуертевентура й Лансароте утворювалися близько 20 мільйонів років тому в результаті потужних вивержень вулканів, потім з’явилася Гран Канария, потім, близько 12 мільйонів років тому, Тенерифі й Гомера, близько 3 мільйонів років тому, Пальма й Иерро. Незважаючи на загальне вулканічне походження, острови сильно різняться по ландшафту, флорі й фауні.
Як частина Іспанії, вони входять до ськладу Європейське Союзу, однак це членство має певну специфіку через відстань, економічні особливості й історичних традиції островів.
Канарські острова вражають туристів пишнотою місцевої флори. Природа архіпелагу настільки багата й різноманітна, що острова можна зрівняти з континентом у мініатюрі. Величні гірські ланцюги й родючі долини, густі тропічні й субтропічні ліси, вулканічні напівпустелі, гірські ущелини, піщані дюни – усі контрасти природи знайшли своє відбиття в ландшафті островів. Для берегової лінії, уздовж якої зосереджені готелі й туристичні комплекси, характерне чергування великих відкритих пляжів із золотого або чорного піську й ськелястих і стрімчастих ділянок, що утворюють гроти й маленькі бухти.
М’який клімат із прадавніх часів залучав людей на Канарські острови. Саме там перебували знамениті грецькі сади Геспериди. Головну славу островам принесла їхня найбагатша флора й водоплавна фауна, як магнітом, що притягає натуралістів із усього миру. І, природно, туди стрункими рядами тягнуться туристи, що жадають поплавати в чистому океані й придбати рівну золотаву засмагу. Туристи як діти радіють екзотичним вулканічним ландшафтом, бігаючи по попелу й застиглій лаві. А вже якщо вам повезе, і ви станете свідками нехай маленького, але все-таки сьогодення виверження вулкана, то враження від вогненного фонтана ще довго будуть хвилювати ваша тендітна уява. Це, природно, не вважаючи прекрасних пляжів, готелів будь-якої категорії на будь-який смак і достаток і прекрасно розвитому інфраструктури туризму. А на острові Гранів Канария є ще й дюнний пляж Маспаломас площею 250 га. Крім цього спокійного піщаного берега, на острові Гранів Канария є також дикі круті ділянки для екстрималов, такі як Гигуи, або мрія альпініста – обриви висотою кілька сотень метрів, наприклад, Анден-Верде.
А якщо вам раптом заманеться зажарити шматок м’яса в землі, тоді їхати прямує на острів Лансароте. Цей острів оголошений ЮНЕСЬКО біосферним заповідником, оськільки Лансароте є унікальним місцем на землі. Вулканізм острова з більш ніж 300 конусами й різноманітними по кольору лавами відносно молодий: два виверження в XVIII і XIX століттях покрили лавою весь центр острова, у результаті чого сформувався один із самих дивних ландшафтів, не схожий на земний. До речі, його часто знімають у фантастичних фільмах. Цю незвичайну місцевість називають Вогненними горами, і він оголошений Національним парком. Прагнучі гострих відчуттів туристи об’їжджають на автобусі самі занедбані куточки цього таємничого лавового поля й фізично відчувають тепло, яке дотепер зберігає земля. У декількох сантиметрах від поверхні температура досягає оцінки 350 градусів Цельсия. Тому якщо в землю покласти шматок м’яса, то через кілька хвилин вийде ароматний біфштекс.
До речі, про місцеву кухню. Канарські острови славляться своїми рибними блюдами. Неодмінно слід покуштувати ці ласощі римських імператорів – мурену. Правителі Рима їли цю рибку в смаженому виді, причому в неї обов’язково повинна була бути хрустка ськоринка. Окрема увага слід приділити оригінальним Канарським десертам. Більшість солодких блюд на Тенерифі їдять із пальмовим медом, який роблять на острові Гомера. А на последок неодмінно варто поїхати на одну із плантацій алое й намазати засмаглі тільце й особа свежесорванним червоне – така маська заміняє кілька походів до косметолога.
На острові Тенерифі насамперед необхідно відвідати столицю – Круз-Де-Тенерифі. Місто розташоване на узбережжя в північно-східній частині острова. Лежачий на пологому схилі він спуськається до гавані, оточеної крутими стрімчаками гірського ланцюга Анага. У міста багата історія й у ньому безліч найцікавіших і найкрасивіших місць.
На площі La Candelaria розташовані будинок уряду острова, музей археології й антропології, Монумент полеглим, і цікавий зразок місцевої архітектури XVII століття – палац Carta. Церква La Concepciyn зберігає зразки стилю бароко й історичні цінності, серед яких хрест завойовника, що зберігається разом із прапорами, захопленими в адмірала Нельсона після його невдалої атаки на місто. Варто звернути увагу на церкву святого Франциська, побудовану в XVIII столітті в стилі бароко.
На площі El Principle розташований Муніципальний музей живопису й ськульптури, у якім виставлені полотна Ribera, B. Brueghel, Madrazo, Van Loo. Великий розділ експозиції присвячений роботам художників з Канарських островів. Музей військової історії розташований на березі бухти, поруч із Королівським яхт клубом Тенерифі й Морехідною Школою. В 22 кілометрах від міста піднімається гора La Esperanza, покрита лісами канарських сосен.
Головна визначний пам’ятка острова – Національний парк "Тейде", заснований іспанським урядом на початку 50-х років минулого сторіччя. Цьому чудовому по красі місцю немає рівних у світі. При виверженні гігантського вулкана, висота якого досягала майже 5 тисяч метрів, відбувся наймогутніший вибух. Після цього тут утворювався кратер, довжина окружності якого становить 75 кілометрів. Тріщина, з якої виходила магма, дало життя трьом новим вулканам у центрі ущелини. Ці сейсмічні катастрофи, що відбувся мільйони років тому в третинний період, і ерозія утворювали вигадливі й неповторні ськульптури зі ськельних каменів і лави, якими Ви зможете помилуватися сьогодні в парку.
Прадавня столиця Тенерифі -Ла Лагуна є університетським містом. Тут збереглося багато будинків 17 і 18 століть. У місті Икос де лос Винос перебуває тисячолітнє драконове дерево, що є символом Тенерифі.
Відпочинок на Тенерифі – це, насамперед, насолода чудовою природою й величезною різноманітністю її пейзажів. На Тенерифі надзвичайно різноманітна рослинність, більші лісисті гори й великі землі, на яких ростуть банани, помідори, картопля й інші сільськогосподарські продукти.
Завдяки винятковим кліматичним особливостям острова Тенерифі можливе створення звичного середовища проживання для дуже багатьох рослин.
Крім того, історично зложилося так, що Тенерифі став місцем обов’язкової зупинки на перехресті шляхів на Схід, Південь і Захід Африки й Америки, що сприяло завезенню найрізноманітніших видів флори, що виростає нині в численних садах, що прикрашають острів. Усі області острова мають свою особливу рослинність. Ськрізь можна зустріти квіти незвичайної краси, які наведені в ботанічних каталогах.
Наприклад, місячна квітка яськраво-жовтого кольору американського походження, або райський птах – стрелиция реґіні, характерний для Тенерифі – вирощуваний у декоративних цілях, ця квітка довго зберігає свою свіжість, або ж різдвяна квітку, батьківщиною якого є Мексика. Стрелицию можна замовити перед від’їздом і відвезти із собою додому шматочок Канар, – вони легко витримують переліт у багажнім відділенні.
На острові збереглося легендарне драконове дерево й канарський лавр, які в інших районах Середземномор’я знайдені тільки у вигляді ськам’янілостей. Драконове дерево – символ архіпелагу. Хоча воно росте дуже повільно, висота дерев досягає 20 м і вище. З найдавніших часів римлянам і гуанчам були відомі багато корисні й цілющі властивості смоли цього дерева, яку називали "кров дракона" (на повітрі вона здобувала яськраво червоний колір).
Екськурсійні маршрути на острові Гранів Канария – другому по величині й популярності острові Канарського архіпелагу, починаються з найцікавіших екськурсії по місту Лас Пальмас де Гран Канария, столиці острова Гран Канария. Місто Лас Пальмас де Гран Канария був засновано 24 червня 1478 року, у день Святого Хуана.
Поселення розросталося, поки не були зайнято обоє схилу ущелини, утворивши згодом два міські райони: Вегету й Триану. Центр міста поступово перемістився на площу Санта Ана, утворену на початку XVI століття, де почалося будівництво нового Кафедрального собору. Крім Кафедрального собору навколо площі розташовані головні історичні будинки міста: муніципалітет, будинок Регента і Єписькопський палац. У будинку, де сьогодні перебуває історичний архів провінції, жив архидиакон острова Фуертевентура й видатний історик Дон Хосе де Виера й Клавихо. За Кафедральним собором розташований Будинок-Музей Колумба. Крім картинної галереї музей володіє коштовними архівами, що займають значне місце в історії Атлантичного океану й відкриття Америки. Будинок музею є прекрасним зразком острівної архітектури. Також за Кафедральним собором розташований Атлантичний центр сучасного мистецтва – спорудження архітектора Франсисько Сайнса де Ойса. За неокласичним фасадом XVIII століття він побудував гармонічну залиту світлом картинну галерею. Це один з головних культурних центрів міста. У місті перебуває група неокласичних будівель, таких як Ла Пласа й Критий фонтан Дону Мануеля Понсо де Леон. Тут же розташований Канарський музей, відвідування якого обов’язково для тих, хто прагне знати, ким були і як жили аборигени Канарських островів. Поруч із Канарським музеєм коштує церква Санто Доминго. Поруч із нею інша церква – церква Св. Петра, побудована в XVI в. У церкві зберігаються ікони Лухана Переса й мексиканська дарохранительница XVIII століття. Район Триани сторіччя назад був морським. Сьогодні єдине, що нагадує про колишній морський його характер, це церква Сан Тельмо, побудована морський гільдією на початку XVI в. У ній, крім оброблених не без арабського впливу кесонних перекриттів і вівтарних прикрас, заслуговує на увагу зображення Святої Діви "Инмакулада", приписуване Алонсо Кано. Цікава також ікона "Сеньйор де ла Буррита" (входження Ісуса в Єрусалим), яка виноситься на чолі релігійної процесії у Вербну Неділю. На вулиці Кано коштує будинок, у якім народився великий іспанський драматург Бенито Перес Гальдос, нині перетворений у музей письменника.
Містечко Тельде, оточений чудовими фруктовими садами, був столицею одного із двох тубільних королівств, на які розділився острів. На околицях міста перебуває група печер Cuarto Puertas, що представляють археологічний інтерес.
Столицею другого королівства був Галдар. У розташовані біля міста печері Cueva Pitanda знайдені настінні розписи Гуанчей – племен, які населяли Канарські острова до приходу європейців.
Село Агаете розташована в однойменної зиґзаґоподібної долини, у якій вирощують банани, кава, папайю, авокадо, груші й маїс.
Село Техеда лежить на дні широкого котловану між двох найвищих піків Гранів Канарии – Долі Нувло й Бентайга
На самому півдні Гранів Канарии розташований парк Пальмитос із різноманітними тропічними птахами й орхідеями, тематичний парк "Тубільний мир" і поле для гольфа на 18 лунок.
Пуерто-Ріко й Моган – туристські центри, що спеціалізуються на водних видах відпочинку. В обох городках розташовані яхт-клуби. Порт Моган – ідеальне місце для спортивної риболовлі, тут зареєстроване більш 70 світових рекордів по лову різних видів риб, серед яких особливо цінується блакитний марлин.
Острів Фуертевентура, у порівнянні з іншими островами Канарського архіпелагу, у частині розваг для туристів розвинений слабко, але зате тут самі протяжні пляжі, відмінні місця для виндсерферов, та й подивитися їсти на що. Насамперед це Ботанічний сад (він розташований у південній частині острова), де представлена різноманітна колекція кактусів і суккулентов із усіх куточків земної кулі. Тут можна покататися на верблюдах по пересіченій місцевості й заодно відвідати місцевий зоопарк^-зоопарк-міні-зоопарк і шоу папуг. Побувати на катамарані із прозорим дном і побачити, що приховують у своїй глибині води Атлантики. У центральній частині острова, в 30 км від столиці Пуерто дель Росарио, перебуває село Betancuria – стара столиця Фуертевентури й найкрасивіше поселення на острові, вигляд якого практично не мінявся протягом багатьох сторіч. Так що, якщо їсти бажання подивитися, як жили прапрадіди сучасних фуертевентурцев – має сенс відправитися саме туди. Там же розташований Археологічний музей: його експозиція повідає про життя гуанчей – прадавніх жителів острова.
На півночі острова розкинувся природний парк піщаних дюн Корраледжо – одне з найкрасивіших місць Фуертевентури. Корраледжо – це тихе рибальське сільце зненацька для всіх зовсім недавно перетворилася в найбільший туристичний центр. Більшість туристів приїжджають сюди з Великобританії і Європи. Тут є трохи величезних нуддистських пляжів і пляжів для виндсерферов.
З невеликого села Морро-Хабле на південному березі Фуертевентури можна відправитися на судні на острів Гранів Канария. З північного узбережжя можна зробити екськурсію на ненаселений вулканічний острівець Лобос або на Лансароте.
"Вулканічний острів" Лансароте – четвертий по величині й самий східний із семи головних Канарських островів. Омиваний водами Атлантики, він розташований приблизно в 100 кілометрах від узбережжя африканського континенту й в 1000 кілометрів від Іберійського півострова. Виверження вулканів, яких на острові налічується більш трьох сотень, почалися в 1730 році й тривали майже шість років. Саме із цієї причини Лансароте й придбав свій настільки незвичайний, прекрасний і фантастичний вигляд.
На острові є неймовірна кількість місць, вартих уваги. Наприклад, Національний парк "Timanfaya", що представляє собою величезне лавове поле, як, що й раніше зберігає в собі вулканічне тепло. Також можна побачити незвичайний зелений кратер "El Golfo" і прибережну зону "Los Ervideros", на якій лава вигадливо змішується з морем.
Культурні визначний пам’ятки Лансароте пов’язані з іменем всесвітньо відомого художника Цезаря Манрике, що перетворив острів у величезну майстерню. Він уважав, що в архітектурі повинні використовуватися природні матеріали й форми, що не порушують гармонію людину й навколишнього світу. Таким чином, унікальний рельєф Лансароте став знаряддям у створенні художньої індивідуальності острова.
Острів Пальма – невеликий зелений острів площею всього 728 кв.км. У центрі острова розташований величезний кратер La Cadera de Taburiente, що є Національним парком. Кратер покритий густим сосновим лісом, його глибина досягає 770 м а в окружності він 28 км. Найвища крапка острова – пік Roque de los Muchachos піднімається на 2423 м над рівнем моря. На ньому розташована астрофізична обсерваторія.
Столиця острова, місто Де-Ла-Пальма з населенням 18 000 жителів є важливим портом. Місто розташоване на східнім узбережжі острова, на гірському схилі, поруч із краєм кратера la Cadereta. У місті збереглися будівлі XVI століття, серед яких Міські збори й El Salvador"s. У музеї історії природи зібрані чудові зразки місцевої флори й фауни. На морській набережній пліч-о-пліч коштують сучасні будинки й стародавні будинки з дерев’яними балконами. Поруч із містом розташований храм Nuestra Seсora de las Nieves, святого заступника острова.
Острів Гомера. Це невеликий гористий острів практично не змінився із часів іспанського завоювання. Більше половини поверхні острова покрита незайманими лісами лавра, воськовици й деревоподібного вересу. У лаврових лісах живуть канарки, які були так названі європейцями по імені архіпелагу. На острові на висоту в майже півтора кілометра піднімається гірський масив Гарахоней, від якого до узбережжя променями розходяться шість глибоких ущелин. Столицею острова Гомера є Сан-Себастьян з населенням 6 000 жителів. Він відомий тим, що в ньому зупинявся Христофор Колумб перед своїм першим плаванням через Атлантику.
Острова Иерро – самий західний і самий маленький острів Канарського архіпелагу. У центрі його розташоване гірське плато з найвищою крапкою Мальпасо 1501 м. Із плато до моря спуськаються стрімкі стрімчаки. Виключення становить невелику затоку El Golfo, до якого веде покритий лісом пологий спуськ довжиною 14 кілометрів. Столиця острова – Вальверде з населенням 3600 людей. На півдні острова розташована La Restinga, відмінне місце для підводної й звичайної риболовлі. Із цікавих місць можна відзначити Sabinosa з її лікувальними джерелами, велике озеро El Tamaduste із кристально чистою спокійною водою. З гори Мальпасо відкривається чудовий вид на затоку EL Golfo і весь острів у цілому.
Канарські острова становлять незаперечний інтерес для ботаніків, – з 575 рідких рослин, що існують на території архіпелагів Макронезии (куди входить і Канарський архіпелаг), 514 виростає на Канарах, причому головним чином, на островах Тенерифі й Гран-Канария.
У горах виростає дивне по своїх якостях дерево – канарськая сосна, – вона здатна закріплюватися навіть на голій вулканічній породі. Канарськая сосна легко відновлюється після пожежі, – якщо стовбур згоряє на 80%, те це не проблема, – швидке дерево оживає знову. Канарськая сосна дуже міцна й навіть вогнетривка, тому вона дуже високо цінується в якості будівельного матеріалу. З неї виготовляють на замовлення канарські різьблені балкони ручної роботи, а задоволення це зовсім не з дешевих.
На відміну від рослинності, тваринний мир не настільки різноманітний. Серед свійських тварина на островах найпоширеніші канарські кози, вівці, свині, а також велика рогата худоба. Коня, осли й верблюди завезені з Європи й Африки. З живучих у природньому середовищі ссавців збереглися муфлони, що живуть зараз в основному в Національному парку Тейде. Полюють тут на кроликів з рушницею й ручним африканським тхором.
Серед плазуючих, нешкідливість яких тут загальновідома, переважають ящірки. А найпоширеніший птах, – це сіро-зелена канарка, яка одержала свою назву за благозвучний спів (сирени в давньогрецькій міфології). Ця пташка вперше була завезена в Європу в XV в., де високо цінувалася. В XVIII в. стала настільки популярної в якості кімнатного птаха, що за островами закріпилася нова назва: Пташині острови. У гірських районах збереглися шляхетний олень, і піренейський гірський козел. У водах Атлантики багато риби, в основному це сардина, салака, тріська, анчоуси й різні види молюськів.