ІТАЛІЯ
Італійська Республіка
Площа: 301 тис. км2. Італія 4
Чисельність населення: 57,2 млн. чоловік (1998).
Державна мова: італійський.
Столиця: Рим (2,6 млн. жителів).
Державне свято: День проголошення республіки (перша неділя червня, з 1946 р.).
Грошова одиниця: євро.
Член ООН з 1955 р. Входить у Раду Європи з 1949 р., у Європейський союз — з 1957 р., у НАТО – з 1949 р.
Історія Італії йде своїм коріннями в глиб століть, і разом з тим ця держава, якому ледве більш 120 років.
Розташована на крайньому півдні Європи. Територія країни включає Апеннінський півострів, великі острови (Сицилія й Сардинія) і численні дрібні острови (Егадськие, Липарськие, Тоськанський архіпелаг і ін.). На півночі, у материковій частині, граничить із Францією, Швейцарією, Австрією, Словенією. На півдні через Туніську протоку сусідить із Африкою. З 9,3 тис. км італійських границь 4/5 припадає на морські. Усі моря, омивающі берега країни, є частинами Середземного моря.
Італія входить у десятку найбільш розвинених країн миру. У промисловості країни переважає важка індустрія при провідній ролі в ній машинобудування. Серед його галузей особливо виділяється автомобілебудування (п’яте місце у світі). Сама потужна італійська фірма — концерн ФИАТ. Італія — батьківщина моторолера. Випущені тут моторолери й мотоцикли користуються попитом у багатьох країнах миру. Географічне положення обумовило традиційний розвиток суднобудування. Близько 90% території становлять землі, придатні для ведення сільського господарства. Італію не випадково називають першим садом Європи. Тут ростуть цитрусові, мигдаль, персики, волоські горіхи, фундук, виноград, оливи. Країні належить перше місце в Європі по виробництві рису.
Дороги Італії здебільшого проходять по крутих схилах гір, буяють тунелями й мостами. Загальна довжина автомобільних доріг досягає 300 тис. км. В 1924 р. у країні була побудована перша у світі автострада (Милан — Варесе). Залізниці уступають за значенням автомобільним. Їхня довжина лише 20 тис. км, багато модернізовані. Наприклад, на лінії Рим — Флоренція поїзд може розбудовувати швидкість до 200 км/ч. Діє кілька аеропортів («Леонардо да Вінчі» біля Рима, «Мальпенса» і «Линате» близько Милана й ін.).
В Італії високий рівень утвору населення. В XVI в. тут була заснована перша академія наук — «Академія деи Линчей». Найстаршим у Європі є Болонський університет, утворений в XII в. Небагато пізніше відкрилися університети в Падуе, Неаполе, Римі, Пизе й ін. Зараз їх налічується більш 30. Система утвору ськладна й ськладається з декількох ланок. Початкова школа має 5-літній строк навчання. Потім іде 3-річна нижча середня школа. Ці два щаблі обов’язкові. Повна середню освіту дають ліцеї й професійні навчальні заклади різних типів.
Близько 98% Населення становлять італійці (їх мова ставиться до романської групи індоєвропейської родини); 2% припадає на інші народи. Етнічні меншостей являють собою досить компактні групи, протягом багатьох століть проживаючі на певній території. В адміністративній області Фриули — Венеція — Джулия живе близько 520 тис. фриулов, в області Трентино — Альто — Адидже — близько 15 тис. ладинов. Обоє народу говорять на діалектах ретороманського мови. В області Трентино — Альто — Адидже проживає понад 300 тис. південних тирольцев, що говорять на одному з діалектів німецької мови. Що зберігався довгий час політичний роздробленість стала причиною існування локальних груп італійців. Найбільш відособлені сицилийци й сардинци (останніх часто виділяють як самостійний етнос).
Для Південної Італії характерні більші ськупчені сільські поселення. Звичайно вони розташовуються на пагорбі, часто оточені кам’яними стінами. На півночі нерідкі розкидані поселення. По всій країні, особливо в горбкуватих місцевостях, поширені також селища хутірського типу з 5 — 10 будинків. Основний будівельний матеріал — камінь. У багатьох місцях зустрічаються садиби, житлові й господарські будівлі яких утворюють замкнений чотирикутник.
До епохи середньовіччя сходить типовий для центральних областей країни, як і для інших районів Південної Європи, так званий середземноморський тип будинку: двоповерхова кам’яна будівля, прямокутна в плані, унизу якої розташовуються господарські приміщення, нагорі — кухня й кімнати. На півночі до наших днів існує інший тип будинків — альпійський. Це велике двох – або триповерхова будова із прибудованої до верхнього поверху критою галереєю. Венеціанський будинок має два поверхи, сильно витягнуть у плані, з портиком уздовж однієї з довгих стін. Єдиним опалювальним приміщенням селянського будинку була кухня з більшим пристенним або центральним вогнищем.
На відміну від сільської архітектури, що дотепер зберігає традиційні риси, народний костюм став виходити із уживання наприкінці XIX в. Зараз його носять селяни деяких південних провінцій і надягають на виступи учасники фольклорних ансамблів. Головні елементи жіночого костюма — довга широка спідниця, кофта туникообразного покрою, корсаж, фартух, головна хустка. Традиційний чоловічий костюм — короткі штани, сорочка із вшивними рукавами, коротка куртка або безрукавка, капелюх. Легко розставшись із народним костюмом, італійці, однак, непохитно дотримуються традиційної кухні. Кожна область славиться яким-небудь блюдом. Емілія — Романья, наприклад, відома своїми ковбасами. Традиційне блюдо Тоськани — біфштекс. Римляне славляться вмінням жарити поросят. Неаполітанським по походженню блюдом є піца. Перша страва обіду (минестра) готовлять найчастіше з різноманітних макаронних виробів (паста). Друге — рибне або м’ясне. Часто на обідньому столі присутні дарунки моря, овочеві салати, фрукти.
Не менш прадавні традиції, чому костюм і їжа, має італійське ремесло. У селах існує безліч майстерень, у яких виготовляють предмети, уживані в побуті. Наприклад, кустарі Апулеи спеціалізуються на виробах зі шкір і шкіри, Флоренція відома плетеними виробами, альпійські райони славляться різьбленням з дерева. Різноманітна за формою й художній обробці кераміка.
Найбільші міста Італії — Рим, Милан, Неаполь і Турін. Столиця країни Рим — один з найдавніших міст на Землі. Сліди людського поселення тут датуються IV в. до н.е., але рахунок своєму віку місто веде з 753 г. до н.е. Як говорить переказ, місто був заснований братами Ромулом і Ремом, вигодуваними вовчицею в печері в підніжжя Палатинського пагорба (звідси бере початок і символ міста — вовчиця із двома хлопчиками).
У центрі височіє самий грандіозний пам’ятник Прадавнього Рима — амфітеатр Колізей.Італія 1 Пантеон («Храм усіх богів») служить національним мавзолеєм. У Римі збереглися не тільки окремі пам’ятники античності, але й цілі архітектурні ансамблі тієї епохи. Серед них — будівлі Форуму, що виконував функції спочатку ринкової площі, потім центру громадському життя Рима.
Місто зберегло архітектуру середньовічних кварталів (наприклад, Трасті-Вірі), численні палаци й церкви епохи Відродження й більш пізніх часів. Всесвітньо відомі Іспанські сходи (кінчена в 1725 г.) і фонтан Треви, побудований у середині XVIII в. на місці прадавнього водопроводу. У римлян існує повір’я, що при від’їзді з рідного міста потрібно випити води із цього фонтана й кинути на дно басейну монету. Тоді забезпечене благополучне повернення. місто, що мальовничо розкинулося на пагорбах, прикрашають мармурові сходи, фонтани — справжні твори мистецтва, монументи різних епох: від найдавнішої кінної статуї Марка Аврелія перед Капитолием до помпезного спорудження кінця XIX — початку XX в. — пам’ятника королеві Віктору Еммануїлу II.
В XX в. у місті був побудований ряд будинків у дусі новітніх плинів архітектури. Серед них Римський університет, вокзал Термини — будинок, що полягає із двох основних елементів: легені перекриття над усіма залами у вигляді залізобетонних арок, що плавно звиваються паралельних, і ськляних стін. У Римі перебувають Національна академія, Медична академія, Національний музей народних мистецтв і традицій, Доісторичний музей, Національна галерея сучасного мистецтва й інші музеї. Друге по величині місто Італії — Милан. Він виник на місці кельтського поселення, завойованого римлянами. Положення в центрі Паданської рівнини (звідки й римська назва міста — «розташований посередине») уже в стародавності визначало його значення як торговельного вузла й важливого адміністративного й економічного пункту. Історична доля міста відбилася в його плануванні. У римські часи це була квадратна в плані міцність. У середині століття Милан втратив форму зміцнення й став рости навколо замка. Для архітектурного обличчя міста характерна комбінація стародавніх невеликих площ і вузьких звивистих вулиць, забудованих середньовічними житловими будинками й церквями, із сучасними кварталами.
Самий знаменитий архітектурний пам’ятник, що вважається символом міста, — Миланський собор, який будували з XIV до середини XIX в. Церква епохи Відродження Сайту-Марія делле Граці знаменита тим, що її прикрашає фреська Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря». На площі Пьяцца делла Ськеля перебуває оперний театр «Ла Ськеля», побудований в XVIII в., що й зіграв надалі важливу роль у розвитку італійської й світової музичної культури. Найбільше місто півдня й другий у країні по числу жителів — Неаполь. Це важливий порт. Неаполь («нове місто») заснований в VI в. до н.е. грецькими колоністами. Наприкінці III в. до н.е. був завойований римлянами. Місто розташоване амфітеатром на березі Неаполітанської затоки між пагорбами Фрегрейських полів і конусом діючого вулкана Везувію.
Неаполітанський університет, заснований в 1224 г., — один з найдавніших у Європі. Всесвітньо відомий неаполітанський Національний музей, де зосереджені найбагатші колекції античної ськульптури, римських мозаїк, полотен художників епохи Відродження. Більшу популярність має неаполітанський оперний театр Сан-Карло.
Місто й навколишнє його територія — справжнє царство археології. Цілі античні міста, такі, як Помпеї, Геркуланум, стали музеями під відкритим небом. Вони були звільнені від попелу, що засипав їх під час грандіозного виверження Везувію в 79 г. н.е., і тепер залучають величезну кількість туристів. Майже винятково туризмом живуть і невеликі острови в Неаполітанській затоці — Капрі й Ис-Кья, забудовані численними віллами й готелями.
Флоренція, розташована в центрі Італії, сприймається як символ епохи Італія 5Відродження. Її площі й палаци, музеї й храми прикрашені безсмертними утворами багатьох геніїв Італії. Головний флорентійський собор Санта-Марія дель Фьоре — величне спорудження XIII — XIV ст. — третій у світі по величині. Поруч із собором — дзвіниця, побудована в XIII в. Одна із самих знаменитих церков Флоренції — готична базиліка Санта-Кроче XIII — XIV ст., усипальниця великих людей Італії.
Сучасна Флоренція – це не тільки місто музеїв, але й один з найважливіших в Італії центрів розвитку утвору, науки й культури. Тут традиційно проводяться музичні фестивалі, успішно працюють численні академії й науково-дослідні інститути. Всесвітню популярність має найстарший у Європі ботанічний сад, початок колекції якого покладено в XVI в. Цікаві й мальовничі міста острівної Італії. На острові Сицилія красою й розмірами виділяється обласний центр Палермо. Місто,Італія 2 заснований карфагенянами, розташований у прекрасній приморській долині — «Золотій раковині». У Палермо є й нові квартали, але його кращими визначний пам’ятками є пам’ятники мистецтва й архітектури епохи бароко XVII-XVIII ст. У Палермо перебувають такі відомі музеї, як Національна галерея Сицилії, Національний археологічний музей і ін.
У материковій частині Італія відділена від іншого континенту гірською системою Альп. Тут перебуває найвища їхня вершина — Монблан (4807 м). На південно-заході Альпи переходять в Апеннінські гори. Єдина велика низовина Італії — Падан-Ськая рівнина, що займає басейн ріки По. Найбільша ріка країни — Тибр. Великий вплив на формування особливостей природи країни виявляє море. Навіть самі глибинні райони вилучені від морського узбережжя не більше ніж на 200 — 220 км. Клімат у міру просування на південь змінюється від помірного (на вершинах Альп сніг ніколи не тане) до субтропічного. На півдні Апеннінського півострова й на островах літо сухе й печеня (середня температура липня +26° С), зима м’яка, (середня температура січня +8°С).
Італійці — живий і товариський народ. Особливо яськраво це проявляється у свята. Деякі з них супроводжуються карнавалами, спортивними іграми, ходами по головних вулицях міст. Кожний італійський населений пункт має свої власні святкові дні, пов’язані із престольними святами й тими або іншими примітними місцевими подіями.
Італія — одна з перших європейських країн, на території якої поширилося християнство. Римський католицизм визнаний тут офіційним віросповіданням. Католики становлять 97% населення. Є невеликі групи грекокатоликов, православних і протестантів.
Найкрасивіше місто східної частини півночі Італії — Венеція. Виникла в ранньому середньовіччі, вона заснована вихідцями з Венеціанської затоки, які, рятуючись від гуннського навали, поселилися на островах Венеціанської лагуни. Островів цих нараховують 118. У сучасній Венеції вулицями служать 160 більших і незліченне Італія 6безліч маленьких каналів. З материком місто з’єднане чотирикілометровим мостом, що виходять прямо на Римську площу. Тут височіє багатоповерховий гараж, де всі приїжджаючі у Венецію залишають свої автомобілі. У місті немає наземного транспорту, пересуватися можна лише по численних каналах на гондолах або річкових трамваях. Гондольєри, нерідко одягнені в традиційний костюм — темні штани й сорочку з морським коміром, залучають пасажирів як стародавньою формою своїх човнів, так і тим, що виконують для них під акомпанемент гітари всесвітньо відомі венеціанські пісні — баркароли. Самі ж венецианци воліють користуватися пароходиками або моторними катерами. Фасади будинків найчастіше спуськаються прямо у воду. У ворота впливають човна, а у входів у будинок стирчать стовпи, до яких їх прив’язують. Головна «вулиця» Венеції — Великий канал. На самій просторій площі міста — пьяцца Сан-Марко — коштує однойменний собор, побудований у візантійському стилі. Поруч — Палац дожів резиденція, що була, Венеціанської республіки. Нині тут розташований історико-художній музей міста. У Венеції перебувають Академія образотворчих мистецтв, численні картинні галереї з найбагатшими колекціями ськульптури, живопису, прикладного мистецтва.
Італія — республіка. Главою держави є президент. Законодавчий орган — парламент, що полягає із двох палат: палати депутатів і сенату. В Італії в 1998 р. сформований коаліційний уряд блоку різних партій і рухів. Це представники Демократичної партії лівих сил, Демократичного союзу за республіку, Італійської народної партії, Італійської соціал-демократичної партії й ін. У країні діє конституція, прийнята в 1947 р. Адміністративно Італія поділена на 20 областей, що включають 94 провінції.