ІСЛАНДІЯ
Республіка Ісландія
Площа: 103 тис. км2. Парламент Ісландії
Чисельність населення: 204 тис. чоловік (1998). Державна мова: ісландський.
Столиця: Рейк’явік (105,4 тис. жителів, 1997).
Державне свято: День проголошення незалежної республіки (17 червня, з 1944 р.).
Грошова одиниця: ісландська крона.
Член ООН з 1946 р. Входить у Раду Європи з 1950 р., у НАТО – з 1949 р.
Це країна опівнічного сонця. У її північних районах, розташованих у Північного полярного кола, сонце взагалі ніколи не заходить.
Великий острів Ісландія перебуває в північній частині Атлантичного океану, у полярного кола. Він вилучений від материкової Європи майже на 1000 км, а від Північної Америки — на 1750 м.
Населення етнічно однорідне: більш 99% становлять ісландці. Їхня мова, Ісландія гориотносящийся до німецької групи індоєвропейської родини, зберіг настільки архаїчні риси, що будь-який ісландець добре розуміє середньовічну літературу. Це не тільки наслідок відособленості країни, але й результат цілеспрямованих зусиль по збереженню національної самобутності. Культивування власної мови й літератури в минулому протиставлялося данизации. Із цією метою корінним населенням навіть листувалися й поширювалися у своєму середовищі «саги про ісландців».
Багато архаїчних рис зберіг і побут ісландців. Тут найнижча щільність населення в Європі. Заселене тільки узбережжя. До кінця XVIII в. у країні не було міст, а в столиці Рейк’явіку налічувалося лише 300 людей. Традиційним поселенням є хутір, що полягає з декількох будиночків, зімкнутих для збереження тепла бічними стінами.
Ще кілька десятків років тому в сільських місцевостях зустрічалися традиційні пферма в Исландииостройки — будинку з дерев’яним каркасом, стінами, виложенними плитками торфу, з дерновими дахами, поросшими травою. Темні довгі коридори, вузькі круті сходи, низькі стелі й крихітні вікна надавали їм похмурий вид. Звичайно на другому поверсі перебувала більша кімната, де родина коротала зимові вечори в каміна. Сучасні будинки найчастіше являють собою невисокі котеджі з усіма зручностями. У будинках ісландців досить мало кімнат, широко використовуються розсувні стіни й вбудовані шафи.
В одязі традиційні риси більшою мірою збереглися в жіночому костюмі. Він ськладається з довгого чорного сукняного плаття й темно-синьої оксамитової шапочки з довгим пензликом. Це вбрання відбувається найтоншою срібною ниткою. Іноді носять чорну шовкову безрукавку й білу блузку з мереживною обробкою. Часто в костюм входять темна вовняна спідниця, блузка, фартух і ліф зі шнурівкою. Дівчини надягають традиційний головний убір і до сучасних платтів. Чоловічий костюм — вузькі штани, вязаний светр, гольфи. Широко поширені плащі, незамінні в сиру погоду. Своєрідне традиційне взуття, виготовлена із цільного шматка тюленьей або овечої шкіри. В Ісландії віддають перевагу вбранням яськравих розцвічень. Так, у детськледяная земля Исландияої одягу переважають пурпурні, червоні, сині кольори.
Традиційна кухня буяє продуктами моря. Споживається велика кількість риби — вареної, смаженої, солоної, копченої. Їдять багато баранини й конини. З м’ясних продуктів найбільш популярна копчена баранина й кров’яна бараняча ковбаса, витримана в молочній сироватці. Серед стародавніх національних блюд відомий сирий, що виготовляється з кислого молока, і млинці із солодким кремом.
Деякі традиційні риси зберігаються й у духовній культурі ісландців, їх громадському життя, фольклорі.
Великою популярністю користуються кінні змагання й національна боротьба глима. Сільські жителі звичайно добре володіють мистецтвом верхівкової їзди.
Ісландці пишаються своїм прадавнім самобутнім фольклором. Пам’ятники дулици Ісландських городовревнеисландської літератури, серед яких найбільш відомі пісні «Едди» і саги, відбили вдачі епохи вікінгів. Збереглися й оригінальні пам’ятники середньовічного епосу — легенди, казки, віршовані романи, танечні й жартівні пісні, що запам’ятали риси народного життя.
В Ісландії практично немає неписьменних. Шкільне навчання обов’язкове для дітей від 7 до 15 років.
Більш половини міських жителів і понад 40% населення країни живуть у її столиці — Рейк’явіку.
Він розташований у глибині затоки Фахсафлоуи й не захищений від сильнрейкьявик Исландияих вітрів, що дують із океану. Часом вітер настільки підсилюється, що пішоходам доводиться триматися за канати, протягнені уздовж вулиць. У дощову погоду Рейк’явік виглядає не дуже привабливо. Зате, коли хмари розсіюються, стає очевидним його особливе зачарування, яке створюють невеликі двох – і триповерхові будинки із червоними, зеленими й синіми черепичними дахами.
У Рейк’явіку є Національний театр, Національний музей, Національна галерея ісландському живопису, музей творчості ськульптора Ейнара Йоунссона. Одне з найкрасивіших будинків столиці — будинок альтингу (парламенту) з барельєфами парфумів — заступників країни: орла, дракона, велетня з кийком і бика. Неподалік, у районі площі Лайкьярторг, розташовані лютеранський собор, готель «Борг», найважливіші державні установи, великі магазини. Ця ділова частина міста на півночі підступає до вузької портової смуги, де зосереджені промислові підприємства.
Гордість Рейк’явіка — університет, заснований в 1911 р.
Серед інших гоголубая лагуна Исландияродов найбільш значний Акюрейри, торговельний і промисловий центр на північнім узбережжі (менш 10 тис. чоловік). У містах-супутниках Рейк’явіка (Коупавогюре, Хабнарфьордюре, Акранесе) розміщені промислові підприємства. На півострові Рейкьянес перебуває місто Кеблакик. Виділяється також великий рибопромисловий центр Вестманнаейяр. Усі інші міста, зосереджені на північному й східному узбережжях, являють собою центри рибальства й рибопереробки, У кожному з них проживає менш 3 тис. чоловік.
Своєрідність природи цієї країни полягає в комбінації стихій вогню й льоду — вулканізму й заледеніння, а також у надзвичайному достатку вологи. Поверхня острова покрита вулканічним плато з вершинами до 2119 м, численні діючі вулкани (Гекла, Лаки), гейзери, гарячі джерела. Близько 12 тис. км2 зайняте леледник Незвичайної форми Исландиядниками, серед яких найбільший Ватнайекюдль — по розмірах третій у світі. Клімат суворий лише у внутрішніх, піднесених, районах країни. На узбережжі позначається теплий плин Атлантики.
Історія заселення Ісландії добре відома. В «Книзі про узяття землі» (XII — XIII ст.) розповідається про первопоселенцах (переважно норвежцах), що поставили Гейзер Исландиясвои хутора на прибережних низменностях острова в IX — X ст. Першовідкривачем країни вважають норвезького воєначальника Ингольфра Арнарсона, який в 874 г. провів першу зимівлю на місці, де нині коштує Рейк’явік. В XIII в. Ісландія була підлегла Норвегії, разом з якої в XIV в. перейшла під владу Данії. В 1918 р. укладена датсько-ісландська унія, яка розірвана в 1944 р., і Ісландія проголошена республікою.
Лютеранство в Ісландії сповідує 97% населення. Євангелічна лютеранська церква перебуває на положенні державної. Більшість інших віруючих — послідовники двох незалежні лютеранські угруповань: Свободнводопад Галфос Исландияої церкви (7 тис.) і Незалежної конгрегації вільної церкви (2 тис.).
Ріки Ісландії, що падають по щаблях вулканічних плато, відрізняються достатком порогів і водоспадів. Найбільший водоспад — Хауифосс (130 м) розташований на ріці Фоссау. Однак найбільш відомий мальовничий Гудльфосс (Золотий водоспад) — система із двох каськадів загальною висотою 50 м, що іськряться на сонце всіма квітами веселки. Серед численних озер найбільше відомо Миватн (38 км2),острова Ісландія подпруженное лавовими потоками. Тут перебувають чорні лавові ськелі-вежі, що одержали назву Диммуборгир (Замки мороку). Їхні вигадливі обриси нагадують ворота, вікна, шпилі й зубці. Рослинний мир Ісландії унікальний тим, що до наших днів зберіг реліктові види льодовикової епохи. На острові водяться північні олені, песці, нірки, а також лемінги. На західнім узбережжі є великі лежбища тюленів.
Ісландія — республіка. У країні діє конституція, прийнята в 1944 р. Главою держави є президент, а законодавчим органом — парламент (альтинг). Виконавчу владу здійснює уряд. Провідні політичні партії — Партія незалежності й Прогресивна. Адміністративно країна ськладається з 23 округів, які діляться на громади.