ГВАТЕМАЛА
Республіка Гватемала
Площа: 109 тис. км2 .
Чисельність населення: 10,2 млн. чоловік (1996).
Державна мова: іспанський.
Столиця: Гватемала.
Державне свято: День незалежності (15 вересня, з 1821 г.).
Грошова одиниця: кетсаль.
Член ООН і ОАГ з 1948 р. і ін.
Держава розташована в Центральній Америці. Граничить на півночі й заході з Мексикою, на сході — із Сальвадором, Гондурасом, Белізом. Має вихід до Тихого океану на півдні й до Мексиканської затоки — на півночі.
Гватемала — країна індіанців майя. Від прадавніх міст, побудованих їхніми предками в джунглях, залишилися лише величні руїни.
Гватемала — найрозвиненіша країна Центральної Америки. Є мережа автомобільних доріг довжиною 2,8 тис. км із твердим покриттям і близько 18 тис. км — без покриття. Поблизу столиці розташований міжнародний аеропорт Ла Аурора.
Індіанці майя зберегли в побуті 22 мови й становлять 54% населення ( найбільш численні майя-киче й какчикель); креоли (нащадки європейців) — 3%; інші — іспано-індійські метиси. Більшість індіанців двуязични, але не все знають державну мову.
Незважаючи на багато нововведень, привнесені європейцями, індіанці дотепер зберігають свій традиційний уклад життя. Застосовуються під-сечно-вогневе землеробство, традиційні способи будівлі хатин, ткацтва й ін. Сучасні майя як і раніше споруджують будинку зі зв’язаних дерев’яних планок, даху покривають соломою або пальмовими листами. Жінки майя як і раніше займаються ткацтвом, використовуючи ручні верстати. Традиційним залишається й спосіб готування їжі. Головне блюдо — тонкі коржі з кукурудзяного борошна — готовлять, розтираючи змочені у вапні кукурудзяні зерна на кам’яній ручній зернотерці.
Індійські громади майя відзначають деякі дохристиянські свята, користуючись священним 260-денним календарем.
Більша частина населення зайнята в сільськім господарстві, багато кустарів-ремісників і вуличних торговців. Рівень утвору у Гватемалі залишається низьким. Грамотні тільки 55% населення. Система вищої освіти представлено одним державним і трьома приватними католицькими університетами. Охорона здоров’я розвинена слабко. Середня тривалість життя чоловіків — 61 рік, жінок — 66. Дитяча смертність — 56 на 1000 немовлят.
Гватемала — один з найбільших міст Латинської Америки (заснований в 1524 г. іспанським завойовником П. де Альварадо, столиця з 1839 г.). Як і всі старі міста Латинської Америки, забудовувався одне-двоповерховими будинками по прямокутній сітці. У результаті потужного землетрусу наприкінці XVIII в. перенесений на інше місце. Після землетрусу 1918 р. Гватемала була відбудована заново, тому стародавніх будівель залишилося небагато. У місті 2 академії й 4 університету, у тому числі найстарший у Центральній Америці університет Сан-Карлос (1768). У місті перебувають музеї антропології й етнографії, де виставлені твори мистецтва прадавніх майя. Поруч зі столицею лежать руїни Каминалиуйю — одного з найдавніших індійських міст Центральної Америки.
Друге за значенням місто Гватемали — Кесальтенанго, «індійська столиця» країни.
Антигуа Гватемала (Стара Гватемала) розташована в декількох десятках кілометрів від нової столиці, відома пам’ятниками колоніальної іспанської архітектури, в основному XVIII в.
Гватемала бере участь у великому туристичному проекті «Мир майя», що об’єднав зусилля Мексики, Гватемали, Гондурасу, Белізу й Сальвадору. У Гватемалі найбільший інтерес представляють городища Киригуа, Тикаль, Наранхо, Сейбаль, Вашактун. Міста Гватемала, Антигуа й Кецаль-Тенанго також привертають увагу туристів пам’ятниками колоніальної іспанської архітектури.
Гватемалу умовно можна розділити на дві частини — нагір’я Альтос ( до 4217 м) і рівнинне карстове плато Петен. Клімат – субекваторіальний, пасатно-мусонний. Середньомісячні температури — від +15 до +27° С. Опадів – від 500 до 3500 мм у рік. На рівнині — непрохідні джунглі, у яких живуть екзотичні тварини (ягуар, тапір) і священний птах прадавніх майя й ацтеків — червоногруда кетсаль із довгим бронзово-смарагдовим пір’ям хвоста (символ Гватемали, зображений на національному гербі) і ін. Великі ріки — Усумасинта, Мотагуа, озера рівнинної частини — Петен-Ица, Исабаль, гірської — Атитлан.
Гватемала — центр класичної (II — X вв.) цивілізації майя. В XIII — XV вв. у гірській частині утворювалася держава племені майя-киче, що підкорило сусідні народи майя. В 1524 г. країна завойована іспанцями. В 1821 г. у м. Гватемала проголошена незалежність. З кінця XIX в. почалося активне проникнення у Гватемалу американських монополій. Політичну систему в XX в. постійно морозило: гватемальська революція 1944 — 1954 рр., військово-політичні режими 1954 — 1965 і 1970 – 1985 рр., потужний партизанський рух з 1961 р. З 1986 р. цивільні уряди вживали зусилля по припиненню в країні збройних дій, подолання яких — основне завдання нинішнього уряду.
Найбільш шанований у Гватемалі національний герой — один з вождів майя-киче Т. Уман. Зібравши військо, він мужньо пручався загонам іспанських конкістадорів, але потрапив у полон і був страчений. Згідно з легендою, у розпал останнього бою Т. Уман не потрапив у полон, а перетворився у величезного орла й полетів.
Гватемала — республіка. Президент — глава держави й уряду. Законодавчий орган — однопалатний парламент — Національний конгрес.
Католики — 90% населення. В індіанців поширена кофрадия — «релігійне братерство», що поєднує католицькі свята і язичеський культ предків.