ФІНЛЯНДІЯ
Фінляндська Республіка
Площа: 337 тис. км2. Олені
Чисельність населення: 5,1 млн. чоловік (1998).
Державна мова: фінський і шведський.
Столиця: Гельсінкі (525 тис. жителів, 1995).
Державне свято: День проголошення незалежності (6 грудня, з 1917 р.).
Грошова одиниця: євро.
Член ООН з 1955 р. Входить у Раду Європи з 1989 р., у Європейський союз — з 1995 р.
Територія однієї із самих північних країн земної кулі лежить по обидві сторони полярного кола. При цьому клімат тут порівняно м’який, що пояснюється близькістю Атлантики. Розташована в Північній Європі. Має сухопутні границі з Росією, Норвегією й Північне сияниешвецией. Берега країни обмивають води Фінського й Ботнічна заток Балтійського моря. Майже 1/4 території перебуває за Північним полярним колом.
Фіни становлять 93% населення країни. Їхня мова ставиться до финно-угорської групі уральської язикової родини. Писемність з’явилася тільки з XVI в. Довгий час офіційною мовою країни був шведський. В 1863 г. з ним був зрівняний фінський. Фіни компактно розселені по всій території. Тільки на Аландських островах і в деяких прибережних районах переважають шведи, на півночі — найдавніші жителі саамі.
Більш 4/5 усього населення проживає в південній частині країни. Тут його щільність коливається від 45 до 80 людей на 1 км2. У центральних і східних районах вона знижується до 13 людей, а на великих територіях півночі — до 1 — 2 людей. До півночі від 65-й паралелі проживає всього 10% населення.
У народній культурі фінів прослідковуються відмінності між заходом і востокоткачим країни. Наприклад, неоднакова конструкція вогнища в житлах, звичайно дерев’яних: на заході опалювально-хлібна піч сполучається з відкритим вогнищем для варіння їжі, на сході переважає духова піч. У західному інтер’єрі виділялися різноманітні шафи, двох’ярусні ліжка, колиська на гнутих полозах. Меблі розписувалися олійними фарбами, кімнати прикрашалися тканими ковдрами й ворсовими килимами. На сході довго зберігалися архаїчні форми меблів — пристенні лави, нерухливі ліжка, підвісні колиськи. У якості декору використовувалися природні форми дерева, різьблення. Гельсінкі архитектуратрадиционное зодчество й декор виявили особливо сильний вплив на архітектуру й мистецтво Фінляндії в XIX в.
Народний костюм зараз надівається тільки у святкові дні. У жінок це спідниця, переважно смугаста, з ліфом-безрукавкою, чепець. Особливо улюблені червоний і синій кольори. Чоловічий одяг ськладається зі штанів до колін, жилета, каптана. У цей час традиційні мотиви збереглися у вязаних виробах з національними візерунками.
Для їжі фінів характерний достаток риби, овочів і круп’яних блюд. Особливо популярна толокняна каша на молоці з різних круп. На сході випікають високий м’який хліб і піроги ( у тому числі рибники), на заході — плоські сухі коржі з отвором посередине. Традиційні страви неодмінно готовлять по святах, причому як у місті, так і в селі. Наприклад, на Масницю обов’язковий гороховий суп зі свинячими ніжками, на Великдень — мямми, особливий солодкий хліб із солодового борошна. На Різдво запікають окіст, готовлять блюдо із сушеної тріськи з картоплею, запіканку із брукви, різні печива й ін.
Поряд із церковними святами відзначають і народні. З кінця травня до липня, наприклад, кілька свят пов’язане з надіями на гарний урожай. Один із самих шанованих — Іванов день (Юханус). Напередодні ввечері на пагорбах або у води запалюють ритуальні багаття. Двори й будинку прикрашають гілками беріз і горобин. Під час народних гулянок улаштовують танцю під акомпанемент струнних і смичкових інструментів, співають пісні. Дотепер у Фінляндії люблять народні пісні, що виконуються в супроводі кантеле — інструмента, що нагадує гусли. З народних танців збереглися енька й полька.
Фінські літературні традиції сходять до середини XVI в. Пробудженню інтересу до народної поезії сприяла діяльність Фінського літературного суспільства, заснованого в XIX в. За його підтримкою був опублікований карело-фінський епос «Калевала». Фінляндія — країна суцільної письменності. Уведений десятилітній обов’язковий утвір, який може бути продовжене в ліцеях. Є 17 вищих навчальних закладів.
У Фінляндії більш 40 міст. Але лише в три з них налічується більш 100 тис. жителів.
Гельсінкі — сама молода зі столиць Північної Європи. Офіційною датою її підстави вважається 1550 г. В архітектурно-планувальнім відношенні Гельсінкі площадьето один з найцікавіших міст миру. Він розташований на півострові, сильно порізаному затоками й бухтами, що чергуються зі ськелястими мисами й безліччю островів у прибережних водах. Після пожежі на початку XIX в. відбудований заново. Головний монументальний ансамбль — Сенатська площа, створена запрошеним з Петербурга архітектором Енгелем, дуже нагадує російську північну столицю. По проектах Енгеля забудована й розташована спереду набережна з палацом президента республіки й ратуш. Поруч починається тінистий бульвар Еспланада, що перетинає центральну частину міста. У центрі виділяється величезний будинок вокзалу, червоно-сірого граніту, побудоване в характерному для початку XX в. стилі національного романтизму. Автор цього проекту, засновник школи національного романтизму, архітектор Сааринен використовував декоративні елементи середньовічного фінського дерев’яного й кам’яного зодчества. Найстарше місто країни — Турку. Заснований в XII в. і 6 століть розвивався як центр шведського панування. В 1640 г. тут був відкритий перший у країні університет з викладанням шведською мовою. Після пожежі 1827 г. із середньовічних пам’ятників XIII в. збереглися романський собор і замок-міцність. У центрі міста уцелетамперели й перетворені в музей будівлі XVII в.: аптека, майстерні ремісників і ін. Щорічно в Турку влаштовується традиційне свято ремісників. У цей день у майстернях працюють стародавніми інструментами ковалі, годинникарі, шевці. Гордість міста — музеї композитора Сибелиуса й ськульптора Аалтонена. Зараз тут два університети: один — з викладанням фінською мовою, іншої — на шведському.
Тампере, третє по величині місто Фінляндії, порівняно молодий. Він виріс навколо фабрик на вузькому перешийку між лежачими на різних рівнях озерами Нясиярви й Пюхяярви. Це центр машинобудування й текстильної промисловості.
Природні особливості Фінляндії визначаються розташуванням у північних ширзимаотах, на Балтійськом кристалічному щиті, а також впливом моря. Переважають горбкувато-моренні рівнини із численними виходами ськельних порід. Лише на північно-заході піднімаються Ськандинавські гори. Безліч порожистих рік і близько 60 тис. озер. Найбільше з них — озеро Сайма. Більш половини території покрите хвойними лісами й тундрою.
На території Фінляндії в I тис. н.е. розселилися племена сумь (суомі), смь, західні карели. У середині XII — XIV ст., у період формування феодальних відносин, ці землі були завойовані шведами. Тривале шведське панування наклало помітний відбиток на культуру фінів. В 1809 — 1917 рр. Фінляндія зі статусом автономного великого князівства входила до ськладу Російської імперії. Державну незалежність одержала в грудні 1917 р., а в 1919 р. оголошена республікою.
Лютерани становлять 91% населення. Причому більшість із них — члени Фінської євангелічно-лютеранської церкви. У якості самостійної організації виступає Фінська вільна церква. Фінська православна церква, будучи другий по числу послідовників церковною організацією в країні, поєднує лише 1,2% населення.
Більшою своєрідністю, у силу свого географічного положениялохимаа озера й історичного розвитку, відрізняються Аландські острови. Їхнє населення, у переважній більшості шведи, займається рибальством (лов салаки), мореплавством і молочним хопрогулка оленизяйством. Екзотику зовсім іншого роду представляє північ країни — Лапландія. Її більша частина розташована за полярним колом і слабко заселена, тому тут збереглися природні ландшафти, майже не торкнуті господарською діяльністю. Живучі в цих місцях саами й фіни зайняті оленярством.
Фінляндія — республіка. Главою держави є президент. Разом з однопалатним парламентом він здійснює законодавчі функції. Виконавча влада належить Державній раді, яку утворюють президент і уряд. У нього входять представники провідних партій: Соціал-демократичної, Національної коаліційної, Лівого союзу Фінляндії, Шведської народної партії, Союзу зелених. Адміністративно Фінляндія поділена на 11 ляни (провінції), що й мають автономію Аландські острова, у яких є власний парламент, уряд і прапор.