Площа: 20,3 тис. км2.

Чисельність населення: 1,99 млн. чоловік (199Найвищий пік і символ Словенії – Триглав8).

Державна мова: словенський.

Столиця: Любляна (270 тис. жителів, 1995).

Державне свято: День словенської державності (25 червня, з 1991 р.).

Грошова одиниця: євро.

Член ООН з 1992 р. У Раду Європи входить із 1993 р., у Євросоюз із 2004 р.

Цій державі всього лише кілька років. Воно виникло в результаті виходу зі ськладу Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія.

Держава розташована на півдні Центральної Європи. Граничить із Італією, Австрією, Угорщиною й Хорватією. На заході має вихід до Триестському затоці Адріатичного моря.

Етнічний ськлад населення Словенії однорідний: 96% населення — словенці. Але історичні долі й географічні особливості привели до того, що це невелике по пблед Будинок Юліанські Альпи Словениялощади держава підрозділяється на чотири етнографічні області — альпійську, среднесловенськую, середземноморську й паннонськую. Деякі відмінності між ними прослідковуються в сільській архітектурі (у будівельному матеріалі, плануванні будинків), а також у їжі, обрядовості.

Традиційне житло словенців — дерев’яне або кам’яне. Значне поширення одержали домакриши будинків Словенія, що полягають із двох частин, з високими двосхилими дахами. Головні елементи чоловічого народного одягу — сорочка й штани, а також різні жилети, куртки, капелюхи. У жінок — короткі сорочки, нерідко прикрашені вишивкою й мереживами, жилети, спідниці (іноді трохи), фартухи, пояси, хустки. Основа традиційної їжі — каші, галушки, городин; святкова їжа — копчена свинина, козлятина, баранина.

Для суспільного життя словенців характерні звичаї колективної праці й взаємодопомоги, наприклад при будівлі будинку. Улюблений фольклорний жанр — балада.

Політичний, культурний і економічний центр Словенії – її столиця Любляна. Місто мальовничо розташоване на околицях Альп на березі ріки Любляници (приплив Сави). У старій частині Любляни багато фонтанів і будинків у стилі італійського бароко, побудованих в основному в XVI — XVII ст., — суспільні й частки будинку, дворцисловения Любляна. Своєрідна архітектура Урсулинської церкви XVIII в. у комплексі жіночого монастиря. Туристів залучає гармонічну комбінацію створінь рук людину з найкрасивішою природою сусідніх Альп. Унікальні озера льодовикового походження — Блед і Бохинь, оточені історичними пам’ятниками й курортними поселблед узимку, Юліанські Альпи Словенияками. Чудесний високогірний заповідник «Триглавські озера», розташований на вершині Триглав. Згадаємо, що в російській опері-балеті «Млада» Н.А. Римського-Корсакова буйні язичеські свята наших предків-слов’ян відбуваються на цьому самому Триглаве. Колись у прадавніх слов’ян він уважався престолом язичеських богів, подоизвестнякові формації, Печери Ськосянбно Олімпу в грецькій міфології.

Одна з визначний пам’яток Словенії, відома далеко за межами країни, — дивна по красі карстова печера Постоянська Яма, розташована на захід^-заходові-заходу-південно-заході країни. Вона тягнеться на 16,4 км і ськладається із залів і галерей зі сталактитами й сталагмітами. По печері протікає ріка Пивця

Предки словенців поселилися на сучасній території в VI — VII ст. В VII в. тут виникла самостійна держава Карантания. В VIII в. оноозеро в Юліанських Альпах потрапило у васальну залежність від Баварії й Франкського держави, потім увійшло до ськладу імперії Карла Великого. Із середини IX в. альпійські землі виявилася під владою німців. Наприкінці IX в. предки словенців потрапили під владу угорців. До початку XVI в. більшу частину земель словенців підкорили собі австрійські Габсбурги. З 1918 р. Словенія — у ськладі Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. — Югославія). З 1945 по 1992 р.- республіка в ськладі Югославії.

Після того як на парламентських виборах 1990 р., уперше за багато років проведених на багатопартійній основі, переміг блок правих партій ОЕМО5, странсловенияа стала суверенною. В 1992 р. Словенія була визнана світовим співтовариством. Главою держави є президент. Законодавчий орган — двопалатний парламент, що полягає з Державної ради й Державних зборів.

Віруючі — головним чином католики. Християнство поширилося тут в XVII — XVIII ст. Дві молитви й уривок повчання — писемна пам’ятка 1000 г., що одержав назва Брижинських листків ( по імені міста, де він зберігався), — самий старий текст словенською мовою.