Площа: 61 км2.Захід Сан Марино

Чисельність населення: 25 тис. чоловік (1998); близько 15 тис. громадян Сан-Марино проживають за кордоном.

Державна мова: італійський.

Столиця: Сан-Марино (4,5 тис. жителів, 1995).

Державне свято: День підстави республіки (3 вересня, з 301 г.).

Грошова одиниця: євро.

Член Ради Європи з 1988 р.

Це сама маленька республіка у світі й сама прадавня держава в Європі, що існує без зміни державного устрою протягом 16 сторіч. Сан-Марино — країна однієї гори. Член Ради Європи з 1988 р. На північний сході Апеннінського півострова, там, де Північні Апенніни близько підходять уводити, увести до ладу узбережжю Адріатичного моря, у територію Італії вкраплена ця мініатюрна держава.

Срполя Сан Мариноедняя щільність населення в цій маленькій країні майже вдвічі більше, чим у сусідній Італії. Дуже багато санмаринци зв’язані між собою родинними узами. Населення говорить італійською мовою, але тривалий період відособленого існування наклав відбиток на народну мову, у якій сильні діалектні відмінності. У зв’язку з ростом урбанізації, розвитком промислових виробництв багато санмаринци залишають свої села. Проте більшість усе ще живе на хуторах в 3 — 5 будинків і в невеликих поселеннях. Сільськогосподарські землі представляють тут більшу цінність, тому населені пункти здавна будувалися переважно на незручних кам’янистих схилах Титано.

У республіці зберігаються багато стародавніх традицій, навіть існує свій відлік часу — починаючи від дня створення країни. Таким чином, зараз вкриши Сан Марино Сан-Марино закінчується тільки лише XVII століття. Матеріальна й духовна культура схожа з італійської, але відрізняється більшим консерватизмом. Розвинені кустарні промисли. Місцеві вмільці виготовляють керамічні, шкіряні, дерев’яні, металеві вироби, використовувані як у побуті, так і в якості сувенірів. Із середини минулого століття в республіці введене безкоштовне медичне обслуговування й шкільне навчання. У столиці є школи всіх щаблів навчання й класичний ліцей.

В адміністративнім відношенні ця маленька держава ділиться на 12 округів, або «замків», як Урядовий палац Сан Мариноих тут називають. Столиця республіки — місто Сан-Марино, де проживає п’ята частина її жителів. Місто розташувалося на чотирьох терасах схилу Титано. Його оточує стародавня кріпосна стіна, що піднімається до самої вершини й заканчи- вающаяся міцністю XVI в. Одне з найкрасивіших будинків міста — Палац уряду, побудований близько ста років тому. Серед багатьох історичних пам’ятників і визначний пам’яток столиці — вежі міцності зі збройовим музеєм, церква Святого Франциська XIV в. монастир, що був. В одному з палаців XV в. розмістилися міський музей, бібліотека, сховище прадавніх документів, картинна галерея. Усі урядові й державні установи розташовані навколо єдиної площі столиці — площі Волі. Майже впритул до столиці примикає головний економічний центр країни — місто Борго-Маджоре. Тут перебувають державний банк, торговельна палата, промислові підприємства. Будинку цього містечка — типової сан-маринської архітектури: з арками, воротами, балкончиками, чавунними огорожами.

Усю територію країни займає гора Титано висотою 738 м нкрепость Честа Сан Мариноад рівнем моря. Її силует із зубчастими середньовічними вежами на триглавій вершині служить символом Сан-Марино й зображений на державному гербі. З вершини Титано як на долоні видна вся країна. По крутих схилах гори, окремі ділянки яких покриті лісами, стрімко стікають, що беруть тут початок ріки. Найбільші з них — Ауза й Мазансан Марино ськалао, що впадають в Адріатичне море, і ріка Сан-Марино, приплив італійської ріки Мареккья. Клімат країни помірковано субконтинентальний, без різких коливань температури й без виснажливої жари, характерної для сусідніх низменностей Італії. Проте на подветренних схилах Титано навіть поблизу вершини ростуть субтропічні чагарники й квіти.

Держава заснована в 301 г. А В перші сторіччя свого існування Сан-Марино перебувало під протекторатом сусіднього герцогства Урбино, в IX в. одержало незалежність. В XIII в. державний устрій Сан-Марино був закріплений конституцією. У нинішніх границях Сан-Марино існує з 1463 г. Після об’єднання Італії Сан-Марино сусідить із нею на Апеннінському півострові як єдина незалежна держава з безлічі існуючих у минулому. В 1862 г. між Сан-Марино й Італією був підписаний договір про дружбу.

Держава заснована в 301 г. А в перші сторіччя свого сущкрепость Гуаита Сан Мариноествования Сан-Марино перебувало під протекторатом сусіднього герцогства Урбино, в IX в. одержало незалежність. В XIII в. державний устрій Сан-Марино був закріплений конституцією. У нинішніх границях Сан-Марино існує з 1463 г. Після об’єднання Італії Сан-Марино сусідить із нею на Апеннінському півострові як єдина незалежна держава з безлічі існуючих у минулому. В 1862 г. між Сан-Марино й Італією був підписаний договір про дружбу.

Сан-Марино — республіка. У країні діє конституція («Статут») 1600 г. Вищий законодавчий орган республіки — Велика генеральна рада (однопалатний парламент). Уряд очолюють два капітани-регенти. Найбільші політичні партії — Сан-Маринськая християнсько-демократична, Сан-Маринськая соціалістична, Прапор Сан-Мариносан-Маринськая прогресивно-демократична.

Більшість віруючих — католики. По переказу, Сан-Марино заснував далматинський муляр Марино, один з перших християн, змушений бігти від переслідувань римського імператора-язичника Диоклетиана.

Посольство Республіки Сан-Марино в Росії

Резиденція в Сан-Марино