Площа: 33,7 тис. км2.

Чисельність населення: 4,3 млн. чоловік (1998).Виноград Молдова

Державна мова: молдавський.

Столиця: Кишинів

Державне свято: День незалежності (27 серпня, з 1991 р.).

Грошова одиниця: молдавська лея.

Член ООН з 1993 р. Входить у Раду Європи з 1995 р.

Розташована в Південно-Східній Європі, в основному в межиріччя Пруту й Дністра. На заході по ріці Прут граничить із Румунією, на сході й півдні — з Україною.

У цій країні, називаної сонячної, сонце світить особливо довго і яськраво. Тут вирощують близько 30 сортів винограду, а ґрунту Молдови — кращі у світі чорноземи.

Більшість населення становлять молдаване (2,5 млн. чоловік), мова яких ставиться Зодчество Молдовак групі романських і зложився на основі так званої народної латині. Крім того, тут живуть українці (561 тис. чоловік — 14% жителів); росіяни (506 тис. чоловік — 13%); гагаузи — народ тюркської язикової групи, що переселився разом з болгарами в Бессарабію наприкінці XVIII в. (138 тис. чоловік — 3,5%), болгари (81 тис. чоловік — 2%) і ін.

У цей час серед молдавського населення локальні групи не виділяються, але проте регіональні відмінності в традиційній культурі залишаються помітними. Насамперед це ставиться до житла й художнім ремеслам. Так, наприклад, у північних районах житловий будинок прикрашається орнаментом у більшій мері, чому в південні. Обов’язковий елемент будинку — заськлена веранда. У центральних і південних районах у будівлі зберігаються призьба й галерея, дерев’яні стовпи або кам’яні колони. По плануванню молдавське народне житло має багато загального Музей народних ремесел в Иванча Молдовас українським і білоруським. Будинок ділиться на 3 приміщення, з яких житлове — тільки одне. Типова садиба ськладається з 2 — 3 господарських будівель, розкиданих по двору.

Житло прикрашається виробами народних промислів і домашніх ремесел. Прадавні традиції мають килимарство, гончарство, а також заняття, пов’язані з обробкою дерева, шкіри, каменю, металу. Кустарями виготовляються знаряддя праці, меблі, домашнє начиння, тканини.

Традиционннарод Молдавииий молдавський костюм у чоловіків ськладається з білої сорочки, сукняного жилета або хутряної безрукавки, смушкової шапки, саморобному взуття зі шкіри — опинч. Невід’ємною його частиною є тканий вовняний пояс бриу червоного, зеленого або синього кольори, довжиною до 3 м. Жінки носять хустка, білу орнаментовану сорочку, многоклин-ную спідницю, полотняний фартух. Поверх сорочки надягають ще незшиту спідницю катрице. Деякі деталі народного одягу використовуються й зараз у повсякденнім носінні. Так, у чоловіків це хутряні й сукняні безрукавки, смушкові шапки, овчинні кожушки.

Досить стійкі традиції харчування. Переважають блюда з кукурудзяного борошна, прекукурудза Молдоважде всього мамалига, що часто заміняє хліб, молочні продукти, бринза різного виду, а також городин. Готовлять овочевий суп — чор-бе, листковий пиріг із бринзою — плечинте, голубці — сарлале, протерту квасолю із часником — фасоле фекелуите. Як і раніше популярні багато народних звичаїв. Наприклад, характерною формою новорічних поздоровлень є віршована орация плугошор, в образній формі, що зображує всі етапи роботи хлібороба — від оранки до випічки калачів. За традицією, їх виконують на сільських Традиції Молдоваулицах уночі проти Нового року. Дотепер існують і такі стародавні звичаї, як допомога миром — клака, посиденьки — шезетоария. Багато свят: рослинності, урожаю, останнього снопа, виноградної лози — пов’язані із сільською працею.

Національний характер молдаванина важко представити поза музичною й хореографічною творчістю. Найбільш відомі танці – хорба, молдовеняська, инвиртита – звичайно виконуються в супроводі оркестру, що полягає зі ськрипок, цимбал, флуера, кларнета, труби, барабана.

Молдавія мала по площі. Її можна проїхати на машині за 4 години. Але є показкишинеу вночі Молдоваатель, який свідчить про принадність цього краю. Щільність населення в Молдові – сотня людей на 1 кв. км, приблизно як у Моськовській області. Тут багато міст. Топонім столиці — Кишинеу — означає по-молдавському – «джерело». Кишинів в історичних документах уперше згадають в 1466 г. У другій половині XVII в. він стає містом. Після приєднання Бессарабії до Росії в 1812 г. став розвиватися як економічний центр краю. Зараз тут розташовані великі заводи, в основному точного приладобудування, а також харчовий і хімічної промисловості. У місті 7 вищих навчальних закладів, серед яких Молдавський університет (заснований в 1945 р.), Кишинівський медичний інститут, Академія наук (заснована в 1961 р.). З історією Кишинева можна познайомитися в Історико-краєзнавчому музеї. Багату експозицію картин має Художній музей. Міські площі міста прикрашені пам’ятниками, серед яких монумент господарю Стефану Великому. Серед інших визначний пам’яток — церква Різдва Богородиці (XVIII в.), кафедральний собор (XIX в.) і тріумфальна арка (XIX в.).

Ополя Молдовадин з найбільш значних економічних і культурних центрів республіки — Бєльці (Белц), заснований в XV в., одержав статус міста в 1918 р. Сьогодні тут більш 35 промислових підприємств, Науково-дослідний інститут селекції, насінництва й агротехніки польових культур. Є педагогічний інститут, театр, історико-краєзнавчий музей, картинна галерея. Бельцкая степ – головний сільськогосподарський район Молдавії. Біле місто в зелені, із заводами, де обробляється сировина з полів і садів, оточений поораними полями й фруктовими садами. Бєльці — великий залізничний вузол.

Сороки — найкрасивіше місто, розташований на березі Дністра. У документах він відомий з 1499 г. Господарь Молдавії Стефан Великий побудував тут дерев’яну міцність, яка пізніше була замінена на кам’яну. Зараз Середньовічне місто Орхей Молдоваета міцність, що представляє інтерес як зразок середньовічного фортифікаційного мистецтва, реставрована й перетворена в музей. Поблизу міста перебуває мальовнича ущелина у вапняках — Бекиров Яр, де збереглися залишки прадавнього печерного монастиря. На левом бережу ріки Дністер розташовані Дубоссари. Дністер, що тече на південь крутими закрутами, поступово розширюється. У Дубоссар споруджена гідростанція. Вона не тільки дає електроенергію, але й дозволяє регулювати рівень ріки. У місті розвинена харчосмакова, швейна промисловість, є історико-краєзнавчий музей.

Тирасполь також стоїть на Дністрі ( про це говорить і сам топонім: «Тирас» — прадавня назва Дністра, «поля» — місто). Заснований А. В. Суворовим в XVIII в. одночасно з будівництвом міцності на місці прадавнього молдавського поселення. Наприкінці XVIII в. став окружним центром і з тих пор розвивається як промислове місто. Тут розташована безліч підприємств: консервних, машинобудівних, швейних. Тирасполь — великий культурний центр країни. Тут є університет, театр, історико-краєзнавчий музей, картинна галерея. В 1929 – 1940 рр. Тирасполь був столицею Молдавської АРСР.

МЛандшафт Молдоваолдавию відрізняє різноманітність природних умов. Тут зустрічаються степові ландшафти й лісу, мальовничі височини й рівнини. До останніх ставляться Молдавське плато, Бельцкая увалистая рівнина, Південно-Молдавська рівнина й Нижнеднестровськая низовина. Сама значна височина — Кодри. Найвища крапка — гора Баланешти (429 м). На території країни розташовані також Придністровська й Тигечськая височини. Тривалість сонячного сяйва досягає тут 2330 годин у рік. Негативні температури (-3°…-5° С) бувають тільки із грудня по лютий.

Найпоширеніша релігія — православ’я ( близько 3 млн. віруючих). Його дотримуються молдаване, а також більшість живучих тут росіян, українців. Широко існують язичеські вірування.

Визначний пам’яткою Молдавії є 7 стародавніх парків, заложеннцаульський парк Молдоваих багато десятків років тому. Найбільший парк – на півночі Молдавії, у селі Цауль Дондюшанського району, закладений на початку XX в. відомим садівником-декоратором І. В. Владиславським-Падалко. Тут на площі майже 50 га, зайнятому чорноземами, виростає більш 150 видів місцевих і привезених листяних і хвойних порід, що утворюють чудові дендрологічні ансамблі. Ростуть блакитні ялини, сіра й сиза псевдотурги, завезені з Північної Америки, сзакат Молдоватройні ялиці, кілька видів сосен: північна, гірська, чорна, виргинський яловець. В одному з куточків парку мистецьки відтворений типовий пейзаж північного хвойного лісу.

Молдавія — республіка. Глава держави — президент, пост якого заснований в 1990 р. Законодавчий орган — однопалатний парламент. Виконавчу владу здійснює уряд на чолі із прем’єр-міністром. Найбільші політичні партії: блок « За демократичну й процвітаючу Молдову», Партія комуністів Молдови й ін. Адміністративно територія країни розділена на 30 районів, однак ухвалене рішення про новий адміністративно-територіальний поділ — на 10 повітів.