Прапор Македонияплощадь: 25,7 тис. км2.

Чисельність населення: 2,2 млн. челкрепость Кейл при нічнім висвітленні Ськопье Македонияовек (1998).

Державна мова: македонський.

Столиця: Ськопье (440 тис. жителів, 1994).

Державне свято: День незалежності (8 жовтня, з 1991 р.).

Грошова одиниця: динар.

Член ООН з 1993 р. У Раду Європи входите 1995 р.

Держава розташована в Південній Європі, на Балканському півострові. Граничить із Югославією, Болгарією, Грецією й Албанією.

Странавиноград Македонія виникла в 1991 р. у результаті розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Однак ще в другій половині X в. на її території існувала незалежна держава із центром у місті Охриде.

Македонія не належить до числа економічно розвинених країн. Довгі роки більшість показників цієї республіки була нижче среднеюгославських.Гостивар Македонія

Розвиток одержали галузі промисловості, що майже повністю працюють на місцевій сировині, — харчова, гірничодобувна, енергетична. У результаті урядових зусиль, спрямованих на подолання господарської відсталості, в останні роки були досягнуті певні успіхи: вартість промислової продукції перевищила аналогічний показник по сільськім господарстві. Але більша частина працездатного населення як і раніше зайнята селянською працею.

Господарство Македонії розміщене як би на двох ярусах. На пеовцеводство Македониярвом — у долині Вардара й у межгорних улоговинах — перебувають оброблювані землі, де обробляють південні культури: бавовник, мак, рис, оливи, інжир. Але гори залишили тут низменностям дуже мало місця. Тому саме в горах, на другому ярусі, розлучають овець, велика рогата худоба, займаються лісовим господарством, добувають хроміти, поліметалеву руду, виробляють електроенергію.

Із зовнішнім миром країна зв’язана всіма видами транспорту. У Ськопье перебуває великий аеропорт. Довжина залізниць — більш 700 км, автодоріг — 10,6 тис. км.

Близько 70% населення республіки становлять македонці. У країні живуть також албанці, турки, цигани, серби.

У македонців, особливо в сільській місцевості, зберігаються Архітектура Кротово Македониямногі елементи традиційної культури. Характерне для цих місць житло — глинобитне або каркасне, рідше срубное, що розділяється низькою перегородкою на приміщення для людей і худоби, із двома входами й відкритим вогнищем. Такі будови існували тут аж до початку XX в. Принцип їх планування повторюється в сучасних одноповерхових будинках. У гірській місцевості поширено двох-, іноді Танець Македониятрехетажні будинку, у яких нижній поверх використовується під господарські потреби. Традиційний жіночий костюм являє собою довгу туникообразную сорочку зі стоячим коміром, багато прикрашену вишивкою. Поверх неї — короткі або напівдовгі жилет і куртка. Обов’язкові деталі вбрання — фартух і кольоровий тканий пояс. Головні убори — хустка й маленька шапочка типу феськи. Традиційний чоловічий костюм ськладається з туникообразної вишитої сорочки, вузьких або широких штанів,Національний костюм Македонія сукняної або хутряної куртки, пояса. На ногах і чоловіка, і жінки носили вовняні панчохи й опанки — вид взуття типу мокасин. Македонці дбайливо зберігають свої традиції. Сільські громади на чолі з радою сстарі будинку Македониятарейшин і сільським сходом як адміністративно-територіальні одиниці функціонували тут ще на початку XX в., перебуваючи під контролем держави. У цій невеликій країні йде інтенсивне культурне життя. Багато проведені тут заходи відомі й за її межами. Серед них фестивалі пісні й танцю балканських народів, а також «Музичне охридськое літо» — концертний сезон, проведений в Охриде в будинку прадавнього храму Святої Софії.

У Ськопье живе близько чверті населення смакодонський Національний театртрани. Після руйнівного землетрусу в 1961 р. місто було відбудовано заново. Зараз це найбільший промисловий і культурний центр. Тут перебувають Академія наук і мистецтв, університет.

Зовсім інший вигляд має прадавнє місто Охрид, рпамятник Кирилу й Методієві Охрид Македонияасположенний на березі однойменного озера. З ним зв’язана діяльність Климента й Наума, учнів Кирила й Методія, що поширювали на Балканському півострові кириличний алфавіт і слов’янську писемність (IX — X ст.). В Охриде збереглося багато пам’ятників середньовічної архітектури, серед яких — стіни міцності пануючи Самуила X в., храм Святого Климентаxiii в., церква Святої Софії, побудована в IX — XIV ст. і знаменита фреськами XI — XIV ввантичний театр Охрид Македонія., інші церкви й монастирі. Вузькі стародавні вулички цього міста дуже екзотични. Світову популярність має охридський перли. Зараз місто живе туризмом.

Майже вся територія країни покрита Македонськими горамгори Македонияи Родопської гірської системи. Вони невисокі (лише на заході й південно-заході досягають 2000 — 2500 м над рівнем моря), сильно згладжені й роздроблені на глибові масиви й хребти різних напрямків, розділені улоговинними зниженнями й тріщинами. Македонське нагір’я являє собою більшу чашу неправильної форми з піднятими краями, що полягає із цілого ряду «гнізд» — улоговин. Багато хто з них з’єднані долинами рік ( найбільш велика з яких — Вардар). В улоговинах розташовані озера Охридськое, Преспа й ін. На їхніх берегах, що заросли низьким лісом з теплолюбних деревних порід, гніздяться рідкі тепер у Європі пелікани й орли. У горнолесних районах водяться великі звірі. Клімат у цих краях – теплий, середземноморський.

Землі, на яких зараз розташована республіка, мають слприрода Македонияожную історію. Назва країни сходить до прадавньої держави, що існував на Балканському півострові в V — II ст. до н.е. В VI — VII ст. тут поселилися слов’янські племена. У середні століття територія Македонії в різний час входила до ськладу Болгарії, Візантії, Сербії. Наприкінці XIV в. ці землі захопила Османська імперія. У результаті Балканських воєн 1912 — 1913 рр. історична область Македонія була розділена між Сербією (Вардарськая Македонія), Грецією (Егейська Македонія) і Болгарією (Пиринський край). В 1918 р. Вардарськая Македонія стала частиною Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. — Югославія). В 1945 — 1991 рр. входила до ськладу Югославії на правах республіки. В 1991 р. прийнята нова конституція Македонії, республіка проголошена суверенною державою.

Врелигия Македонія 1993 р. Македонія прийнята в ООН під тимчасовою назвою «Колишня югославська республіка Македонія» (чудність назви пояснюється тим, що Греція заперечує проти використання як назви країни свого історичного топоніма — Македонія). Глава держави — президент. Вищий законодавчий орган — однопалатні Збори.

Більшість віруючих країни — православні християни. Македонська православна церква в 1958 р. відновила Охридськое архієписькопство й в 1967 р. проголосила свою незалежність від Сербської православної церкви. У країні є мусульмани — це албанці, а також деякі групи слов’янського населення.