Прапор Лихтенштейнплощадь: 157 км2.

Чисельність населення: 30,9 тис. чоловік (1998).

Державна мова: німецький.

Столиця: Вадуц (5 тис. жителів, 1995).

Державне свято: День народження князя (14 лютого).

Грошова одиниця: швейцарський франк.

Член Ради Європи з 1978 р.

Одне із самих маленьких держав миру витягнуте на 28 км із півночі на південь уздовж правого берега Рейну й граничить на півночі й сході з Ліхтенштейн у горахавстрией, а на заході й південно-заході — зі Швейцарією. Із заходу на схід ширина території не перевищує 10 км. Іноді в жарт говорять, що в цю міні-державу можна потрапити помилково, згорнувши не в ту сторону на роздоріжжі.

Усього сто років тому це був бідний край. Зараз за рівнем промислового виробництва, по доходах на душу населення Ліхтенштейн займає в Європі одне з перших місць. Майже вся промислова продукція йде на експорт. Це вимірювальні прилади високої точності, устаткування для космічної техніки. Великі підприємства — завод пресових і штампованих виробів і машинобудівний завод. Всесвітню популярність має фабрика, що виготовляє зубні протези. Половина економічно активного населення зайнята в промисловості; у сільськім господарстві — лише 5%. Обробляється тільки десята частина території.

Вищих навчальних закладів у країні немає. Діють школи трьох типів: обов’язкова восьмирічна, реальне училище й гімназія.

Жителі країни — лихтенштейнци. Вони говорять на своєрідному діалекті німецької мови, яка близька до прислівників сусідньої Австрії. Виключення становить лише група населення, що живе високо в горах. Воно майже в недоторканності зберегло мову предків, пришедших в XIII в. зі Швейцарії. Це теж діалект німецького, але одмінний Народ Лихтенштейнот того, на якім говорять по всій країні.

Традиційна культура жителів князівства близька до австрійської й швейцарської. У них тої же тип поселень і жител. Національний костюм у чоловіків ськладається з білої сорочки, червоного жилета, сірих або жовтих штанів на підтяжках, білих вязаних панчоха й туфель із пряжками; підтяжки й пояс прикрашені кольоровою вишивкою. На голові — шкіряна шапочка або капелюх з більшими полями. Жінки носять мереживні кофти й спідниці з фартухами.

Особливу національну атмосферу створюють невеликі кафе, так звані штами, де подають традиційну їжу. У свята або по вечорах тут збираються чоловіки й говорять про політика, спорт, життєвих справи. Це своєрідні клуби, у які рідко заглядають туристи. А тим часом вони дуже цікаві. Відвідувачі сидять за круглими непокритими столами, над якими низько нависають лампи зі старомодними більшими козирками.

Лихтенштейнци — більші аматори музики й фольклору. Літніми вечорами вони тавиноград Лихтенштейннцуют під тирольські мелодії — йодли. Традиційні свята — пастухів і виноградарів. У день початку збору винограду, наприклад, у церквах б’ють у дзвони, а селяни виходять на свої ділянки в народному одязі.

Ніякої границі у звичайній виставі в цієї держави немає. У швейцарського міста Букс, наприклад, можна перейти через ріку Рейн і тим самим виявитися в Ліхтенштейні. У цій країні немає не тільки прикордонної варти, але й армії. Тут немає великих міст, але проте їсти що показати туристам. Столиця князівства — Вадуц. Вона мало чому відрізняється від інших тутешніх городків: будинку з білого каменю, круті черепичні дахи, яськраві квіти на вікнах і в палісадниках.

Поселення виникло в IX в. у підніжжя хребта Ретикон. На схилі пагорба, у так званому верхньому місті, перебуває замок, заснований в IX в., перебудований в XIV — XVI ст., з готичною капелою XV в. У замку зберігається великі збори середньовічної зброї, кзима Лихтенштейнерамики, килимів, меблів. У залах і коридорах розташовується одне з найбагатших приватних зборів живопису. Державні установи цієї маленької країни розміщені в нижній частині міста.

Ліхтенштейн — країна гірська: 3/4 її території займають відроги австрійських Альп, висота яких досягає 2573 м. Ськладені в основному з вапняку, що легко руйнується, гори мають круті схили, гострі піки й гребені. Відроги гір переходять у долину Рейну, що протікає з півночі на південь уздовж північної границі. Тут зосереджена основна частина населення, розташовуються сільськогосподарські вгіддя. Клімат країни досить м’який. Сонячних днів чимало, але для долини характерний майже постійний серпанок туману. На рівнині температура рідко опуськається нижче 0° С, у горах же іноді падає до – 15" С. Прирейнськая долина й нижні пологі ділянки схилів Альп з родючими ґрунтами майже суцільно оброблені. А на висотах тягнеться пояс лісів, спочатку букових і дуполеві квіти Лихтенштейнбових, вище — ялинових. Потім їх поміняє строкатий килим субальпійських і альпійських лугів. Країна бідна природними ресурсами, за винятком гідроенергії.

Жителі Ліхтенштейну ведуть своє походження від німецьких племен — ретов і алемманов. Наприкінці XVII в. австрійський князь Ліхтенштейн купив ці землі на окраїні Габсбурзької імперії. Як єдина держава країна існує з 1719 г. В 1815 — 1866 рр. входила в Німецький союз. В 1876 — 1918 рр. країна політично була тісно пов’язана з Австро-Угорщиною, з 1924 р. — у митній унії зі Швейцарією, яка представляє інтереси Ліхтенштейну за кордоном.

У картинній галереї Вадуца зберігається безліч шедеврів образотворчого мистецтва. Смузей Лихтенштейнреди їх полотна Рубенса, ван Дейка, Рембрандта, Боттичелли, Брейгеля, Шардена, Рибера, французькі гобелени. Ця колекція — власність князя. На одній з вулиць Вадуца розташований Історичний музей. Експонати, зібрані в його невеликих залах, ілюструють історію Ліхтенштейну. Бронзові й золоті прикраси — сліди перебування в цій долині кельтських племен, римські монети — пам’ять про завоювання її легіонами імператора Августа. Про більш пізні епохи розповідають виставлені у вітринах письмові документи й предмети побуту.

Ліхтенштейн — конституційна монархія. Глава держави — князь. Зацерква в Тризене Лихтенштейнконодательний орган — однопалатний парламент (ландтаг). Глава уряду і його заступник призначаються князем. У країні три партії: Вітчизняний союз, Прогресивна бюргерська й Християнська соціальна.

По віросповіданню жителі Ліхтенштейну в основному католики (84% усього населення). Живучі в князівстві протестанти (7,5%) зосереджені головним чином у районі Вадуца.