Площа: 132 тис. км2. Афіни Греція

Чисельність населення: 10,5 млн. чоловік (1998).

Державна мова: грецький.

Столиця: Афіни (772 тис. жителів, 1995).

Державне свято: День незалежності (25 березня, з 1821 г.).

Грошова одиниця: євро.

Член ООН з 1945 р. Входить у Раду Європи з 1949 р., у Європейський союз — з 1981 р., у НАТО – з 1952 р.

Займає південний край Балканського півострова. До ськладу Греції входить понад 1000 острови, з них найбільші: Крит, Евбея, Родос, Лесбос, Хиос, а також архіпелаги Іонічний, Киклади, Північні й Південні Споради. Має сухопутні границі з Албанією, Македонією, Болгарією й Туреччиною.

Цю країну з великим історичним минулим поряд з Італією по праву називають колиською європейської цивілізації. Однак традиції античної держави — лише одна зі сторін сучасного життя Греції.

Греція — індустріально-аграрна країна. У промисловості до цих поовци в маслиновому гаї під Спартойр визначальними є отапельсинові дерева Грециярасли легкої індустрії: текстильна, харчова, тютюнова. Відносно швидко росте число підприємств чорної й кольорової металургії, розвинені машинобудування, хімічна, нафтопереробна, деревообробна галузі промисловості. Основа металургії — виплавка алюмінію й феронікелю. Тут добувають боксити, по запасах яких Греція займає одне з перших місць у Європі, вугілля, пірити, нікелеві руди, магнезити. З античних часів славиться грецький мармур. У структурі валового національного продукту велика частка сільського господарства. Країна здавна спеціалізується на виробництві декількох трудомістких культур, головним чином тютюну, оливок, винограду, цитрусових, бавовнику. Тваринництво відіграє другорядну роль, тому що кам’янисті пасовища придатні для випасу тільки овець і кіз. Одне із традиційних і найбільш прадавніх занять наспорт Итака Грецияеления — рибальство. В імпорті переважають сільгосппродукти, цемент, мінеральна сировина, швейні вироби. Економічне життя тісно пов’язана з морем. Морський флот цієї невеликої країни — один з найбільших у світі. На узбережжя, включаючи острова, розташовано 156 портів. Найбільші з них — Пирей, Салоніки, Волосся й Патри. Міста зв’язані між собою повітряним і автомобільним транспортом, залізничний розвинений слабко.

Етнічний ськлад країни однорідний: 96% населення становлять греки, чия мова належить до індоєвропейської родини.

Древнейшаядворик Греція культура Греції відбиває життя країни протягом багатьох епох і зберігає своєрідність традицій, що ськладалися із часів античності. Наприклад, ще в Прадавній Греції виник звичай зводити будинку із внутрішнім двориком. По зовнішньому вигляду, характері забудови, типу будинків і по укладу життя провинциалулици Грецияьні городки й села мають багато загального. Для тих і інших характерна центральна площа з водоймою, відразу розташовані церква, кав’ярні, невеликі крамнички. У більшості гористих районів збереглися традиційні кам’яні двоповерхові будівлі, у яких унизу тримають худоба, а нагорі живуть люди. Для рівнинних районів типові одноповерхові житла.

При всій регіональній різноманітності народного костюма його основою й у чоловіків, і в жінок є сорочка із прямими, що не мають пройми рукавами. Неодмінний елемент жіночого костюма — фартух, дуже ошатний, прикрашений витканими й вишитими візерунками. На голові носять хустку. Характерні металеві прикраси й вишивки, широкі пояси зі срібними пряжками. Один з варіантів чоловічого костюма дотепер існує у гвардійців, що опікують парламент. Це розшиті золотом червоні куртки, широкі білі спіднички, білі вузькі штани.

Їжа греків головним чином рослинна. Улюблені блюда — квасоля, голубці, овочеві рагу, мариновані маслини. З молочних продуктів уживають сир і кисле молоко.

Самі більші свята — Великдень і Георгиев день. Церкви на Великдень забирають вінками із квітів, запалюють свічі, роблять богослужіння. Починаючи з напівночі неділі на вулицях селищ і міст панує пожвавлення, дзвонять дзвона, звучить музика.

День святого Георгія (23 квітня) уважається границею між зимовим і літнім сезонами й слспартанськая вівця Грецияужит початком багатьох робіт. Особливе значення він має для ськотарів: у цей день починається вигін худоби на літні пасовища. Дотепер зберігся звичай приносити в жертву білого ягняти й улаштовувати колективну трапезу для всіх, без винятку, що прибувають на свято.

Торжества супроводжуються барвистими обрядами, карнавалами, танцями, насамперед хороводними. До ськладу сучасних оркестрів входять народні музичні інструменти: лютня, ліра, очеретяна флейта, волинка, мандоліна. Цікаві струнні бузуки. У наш час відродилася стародавня традиція натягати на них шовкові струни, що надають інструменту неповторне звучання.

Самі стародавні серед різноманітних народних пісень — обрядові. Це каланди, які розспівують уночі проти Нового року, обходячи будинку й бажаючи їх мешканцям благополуччя, а також пісні, що прославляють прихід весни. У народі говорять, що її приносить ластівка. Греція має високу професійну культуру. Тут п’ять університетів, самий старий з яких заснований в Афінах в XIX в. В 1834 г. був оприлюднений закон про обов’язкову початкову освіту. Нині є школи трьох щаблів: обов’язкові шестирічні, трирічні гімназії й трирічні л ідеї.

Найбільші міста Греції – афіни, Салоніки, Патри, Волосся й Ираклион. Афіни — одновремеплощадь Синтагма Афіни Грециянно й сама стара, і одна з молодих столиць Європи. Життя почалося тут більш 5 тисячоріч назад. Після багатовікового занепаду Афіни знову відродилися в XIX в., коли Греція звільнилася від влади Османської імперії. У центрі цього великого сучасного міста із широкими проспектами й новими будинками збереглися чудові пам’ятники мистецтва минулого, насамперед класичної Греції епохи її найвищого розквіту — V в. до н.е.

На одному з пагорбів розташований архітектурний ансамбль Акрополя — національного символу країни. Серед пам’ятників Акрополя: величний храм Афинафини Акрополь Грецияи-Діви Парфенон, монументальний парадний вхід на Акрополь Пропилеи, що відрізняється добірністю й вишуканою красою храм Ерехтейон і невеликий, але дуже гармонічний храм Афіни-Ники. Пам’ятники Акрополя частково відновлені в другій половині XIX — початку XX в. В 1964 р. відкритий музей Акрополя, де виставлені ськульптури від найдавніших часів до V в. до н.е.

У підніжжя пагорба перебуває театр Диониса V — IV ст. до н.е. і одеон, у якім давалися вистави зі співом і танцями. За останні 100 років навколо прадавнього ядра вбелаф Вежа Солоники Грецияирос нове місто. В архітектурі його центральної частини переважає неокласицизм. Виділяються будинки Національної бібліотеки, Академії наук і університету. Найбільший центр півночі Греції — Салоніки. Місто було засновано в IV в. до н.е. і названий на честь сестри Олександра Македонського. Тут збереглися окремі будівлі римського часу — арка Галерия й Храм Св.Дмитра Солоники Грециядр. Від візантійського середньовіччя, коли Салоніки ( за назвою Солунь) були важливим економічним і культурним центром на Балканах, залишилися василька Святого Дмитра V в., церква Святої Софії V — VIII ст. і ін. У найбільшому міському соборі Статуя Ники Греція Олимпиясвятого Георгія розташований Музей візантійського мистецтва. Салоніки — батьківщина слов’янських просвітителів Кирила й Методія. У місті є кілька пам’ятників османської епохи, в основному мечеті.

Велике місто на півдні Греції Патри розташований на півострові Пелопоннес. Волимпия стадіон Греція Патрах збереглися руїни одеона, побудованого прадавніми римлянами, акрополь. Є багатий історико-археологічний музей. У цих місцях ще зустрічаються замки, побудовані хрестоносцями. На заході Пелопоннесу перебуває Олимпия, де в Прадавній Греції проводилися спортивний ігри.

Серед усіх країн миру Греція відрізняється самою звивистою береговою лінією. Її берега, омивані водами Егейського, Критського, Іонічного й Середземного морів, гористі, резкяхти Грецияо розчленовані, мають безліч заток і півостровів. Приблизно 4/5 території займають гори, найвища з яких — Олімп (2917 м), і плоськогір’я. На сході простираються великі плодогора Афон Греція – святиня християнського мирародні рівнини — Фессалийськая й Салоникськая. На рівнинах і в передгір’ях — субтропічний середземноморський клімат з м’якою вологою зимою й жарким сухим летом.

Греція — країна з великим історичним минулим. Стародавні греки створили античну цивілізацію, що зіграла величезну роль у розвитку культури Європи й Близького Сходу. Грецька народності почала ськладатися в II тис. до н.е. В епоху грецької колонізації узбереж Середземного й Чорного морів (VIII — VI ст. до н.е.) зложилася загальногрецька культурна єдність. В IV — XV ст. Греція стала основною частиною Візантійської імперії. Великий слід у матеріальній культурі й мові греків залишило османське панування на Балканах (з XV в.). Після революції 1821 — 1829 рр. створена грецька держава. В 1924 р. проголошена республіка. У результаті фальсифікованого плебісциту в 1935 р. була реставрована монархія, в 1936 р. — установлена диктатура. В 1946 р. на трон повернувся король. В 1967 р. зроблений державний переворот і введений режим військової диктатури. В 1974 р. до влади прийшов цивільний уряд. У результаті референдуму 8 грудня 1974 р. монархія ліквідована.

Обмонемвасия Грециящини християн з’явилися на території Греції вже в I в., а в II — III ст. нова релігія поширилася по всій країні. В XI в., після розколу християнської церкви, Греція стала одним з оплотов її східної галузей — православ’я.

Історію грецької культури прийнято ділити на три періоди: еллінський, візантійський і новогрецький. В еллінський період високого розквіту досяглося давньогрецьке мистецтво, закладені основи багатьох наук. В V в. до н.е. «батько історії» Геродот описав історію й вдачі греків, персів і навколишніх їхніх народів, ськладний мир Еллади й Сходу. У тої же період жив «батько медицини» Гіппократ. Він був мандрівним лікарем. «Клятву Гіппократа» приносять у наші дні всі, що вступають на медичне памфитеатр в Епидавре Грецияоприще. Сократ один з перших у живих бесідах з учнями прагнув пізнати основи світобудови. Платон, що жив наприкінці V — першій половині IV в. до н.е., поклав початок ідеалістичної філософії. Видатним мислителем античного суспільства був Аристотель (384 — 322 рр. до н.е.). Його добутку «Органон», «Політика» багато століть є класикою. Творчість драматургів Есхила, Софокла, Аристофана дуже вплинуло на подальший розвиток європейської культури. Серед діячів нового періоду — композитор Микис Теодоракис, поет Георг Сеферес.

Егейське море з півдня замикає найбільший із грецьких островів — Крит, що ввійшов у состров Крит Грецияостав Греції тільки в 1913 р., після численних повстань місцевого населення проти османського ярма. У стародавності ж Крит належав римлянам, Візантії, арабам, Венеції, а з 1669 по 1913 р. — Османської імперії. Крит відомий як один із центрів крито-микенської культури. Найдавніші міста на острові виникли ще в XX в. до н.е. Пам’ятники цієї культури зібрані в археологічному музеї найбільшого міста острова — Ираклиона. В 5 км від нього перебуває знаменитий Кносський палац-лабиархеологичеський музей г. Ираклион Крит Грецияринт, звільнений археологами від багатовікових нашарувань і частково відновлений. Своєрідна природа Криту. Клімат його близький до клімату Північної Африки. Банани, фінікові пальми, інжир, виноград, цитрусові сполучаються тут з такими північними культурами, як яблуні й картопля.

В 1974 р. Греція проголошена республікою. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатний парламент. У внутрішньополітичнім житті Греції існує безліч партій і угруповань. Найбільшим впливом користується лівоцентристська партія «Всегрецький соціалістичний рух». Адміністративно Греція поділена на 52 нома, що групуються по історичних областях.