Площа: 357 тис. км2. Телевежа Берлін

Чисельність населення: 81,8 млн. чоловік (1998).

Державна мова: німецький.

Столиця: Берлін (3,4 млн. жителів, 1994).

Державне свято: День німецької єдності (3 жовтня, з 1990 р.).

Грошова одиниця: євро.

Член ООН з 1973 р. Входить у Раду Європи з 1951 р., у Європейський союз — з 1957 р., у НАТО – з 1955 р.

Розташована в Центральній Європі. Серед європейських країн Європи має найбільше число сусідів, граничить із 9 державами. На сході це Польща й Чехія, на півдні — Австрія й Швейцарія, на заході й півночі — Франція, Люксембург, Бельгія, Нідерланди й Данія. Має вихід до Північного й Балтійського морів.

Найбільше по чисельності населення держава Європи — одне із самих високорозвинених у світі. Продукція, зроблена в Німеччині, славиться особливою якістю. Усе знають, що відмітні риси німецького національного характеру — пунктуальність і акуратність.

Германія — високорозвинена індустріальна країна. На фабриках і заводах трудиться кожний другий її житель, зайнятий на виробництві. Промисловість дає більш половини валового національного продукту, а її продукція становить майже весь експорт.

Основа енергетики — кам’яне й буре вугілля. Країна посідає перше місце у світі по видобуткові бурого вугілля, є також поклади кам’яного вугілля, нафти, природного газу, поліметалевих руд, калійної й повареної солей. Більша частина корисних копалин зосереджена в Рурськом басейні, головнім кам’яновугільнім джерелі Європи. Металіст — провідна професія німецьких робітників. У всім комплексі металообробки (включаючи електротехнічну промисловість) зайнятий кожний третій працюючий у промисловості.

Важнейшаявольксваген галузь країни — машинобудування (верстатобудування, радиоелмерседец бенц кабриолетектроника, автомобілебудування, суднобудування й ін.). Автомобільною столицею Німеччини називають Вольфсбург — невелике містечко на північний сході, де перебуває головний завод концерну «Фольксвагенверк». Інший гігант автомобілебудування — « Даймлер-Бенц» виник в 20-х рр. у Штутгарте.

На одному з перших місць у світі перебуває німецьке суднобудування. Воно випуськає великі танкери, цілі рибальські флотилії. Головні судноверфі розташовані в Гамбурзі й Кілі.

Світову популярність має хімічна промисловість країни. Розвинені хімія органічного синтезу, виробництво пластмас, синтетичних волокон, фармацевтичної продукції.

Германія відрізняється високим рівнем розвитку всіх видів транспопортгамбургрта. Вона тримає першість серед країн Європи по довжині автострад (496,6 тис. км), по розвиткові річкового транспорту. По густоті мережі залізниць (128 км на 1000 км2) уступає лише Бельгії. Автобани Німеччини вважаються кращими в Європі. Має розгалужену мережу річкових шляхів (Рейн, Дунай). Головні морські порти: Гамбург, Бремен, Бремерхафен, Вильгельмсхафен, Паросток-Варнемюнде.

Понад 90% населення становлять німці, мова яких ставиться до західнонімецької грулици городовуппе індоєвропейської родини. Крім того, у Шлезвиг-Гольштейне уздовж границь із Данією живе 30 тис. датчан, на північно-заході країни — фризи, поблизу границі з Нідерландами — 80 тис. голландців, на південно-сході — близько 100 тис. лужичан. Більш 90% населення проживає в містах. Через бурхливу урбанізацію, що інтенсивно проникає в побут, багато старих традицій поступово відмирають, але все-таки про їхнє повне зникнення говорити рано. У селах ще можна побачити традиційні будівлі. На півночі — у Нижній Саксонії й Шлезвиг-Гольштейне зустрічається нижньонімецький тип будинку. Це большлианиое прямокутна одноповерхова будова, у якім житлові й господарські приміщення об’єднані під одним дахом. У центральних областях країни розповсюджений средненемецкий будинок. Господарські будівлі оточують двір у вигляді букви П и розташовані окремо. У гірських районах Верхньої Баварії повсюдно будується альпійський тип будинку — двох-, триповерхові житла, де внизу — господарські приміщення, а вгорі — житлові.

Як ні парадоксально, але в такій високорозвиненій державі дотепер зберігся народний одяг. Її колір і обробка сильно відрізняються по областях, але основні риси покрою однакові. Так, чоловічий національний костюм ськладається зі світлої сорочки, жилета, довгого каптана або короткої сукняної куртки, вузьких штанів до колін, панчоха або гетр і черевиків із пряжками. Основні частини жіночого вбрання — це біла кофта з рукавами, вузький темний корсаж-ліф зі шнурівкою попереду й із глибоким вирізом, коротка широка спідниця в ськладання й фартух. У протестантських областях в одязі переважають більш темні тони, для католицького півдня характерні яськраві — синій, червоний, зелений.

Попиво вкоріненим виставам, народна кухня країни знаменита насамперед ковбасами, сосиськами й пивом. Це певною мірою вірно: різні сорти ковбас і сосиськи — улюблена їжа німців і тепер, але вони не становлять основу харчування. У їжі сільського населення чітко прослідковуються обласні відмінності, обумовлені тем або іншим напрямком розвитку сільського господарства. Жителі півночі вживають більше картоплі. Локшина, галушки й інші страви з вареного тесту поширені на півдні. Святкова їжа — свиняча голова або свинина із квашеною тушкованою капустою, гусак, короп. Німці печуть багато кондитерських виробів (печива, пряники, торти), готовлять конфітюри.

Найбільше свято року — Різдво. 24 грудня вся родина звичайно збирається в підсвіченої вогнями ялинки за святковою вечерею. Звичай прикрашати ялинку Карнавалпришел з Ельзасу наприкінці XVIII в. і звідси протягом XIX в. поширився по всій Європі.

До останнього тижня перед великоднім постом присвячено один з найбільш веселих свят у році — Карнавал. Особливо славляться карнавали в Кельні, Дюссельдорфі й Мюнхені. Підготовкою до нього займаються спеціальні суспільства. Починається вона традиційно 11-го числа 11-го місяця (листопада) в 11 хвилин 11 – го години. Обираються карнавальні влади — «принц», «принцеса», гвардія блазнів. У день Карнавалу відбувається святковий хід, що іноді розтягується на кілька кілометрів. У Кельні, наприклад, воно завершується в знаменитого Кельнського собору піснями й танцями.

Германія — країна стародавньої міської культури. Самі прадавні її міста виникли ще в роки Римської імперії на місці римських зміцнень, наприклад Трир, Бонн, Кельн. У середні століття на перехресті важливих торговельних шляхів з’явилися багато торговельних центрів, зокрема Франкфурт-на-Майне, Гамбург, Любек. Численну групу становлять міста, що утворювалися біля прадавніх фортець — бургов — або (пізніше) близько замків, що надають їм особливий колорит. Особливо багато їх побудоване по Рейні, оськільки він завжди був важливим стратегічним рубежем.

Тривалою феодальною роздробленістю пояснюється формування багатьох регіональних центрів. Такі, наприклад, що з’явилися в XVI — XVIII ст. князівські резиденції Карлсруе, Майнгейм, Мюнхен. А в період капіталізму стали швидко рости гобранденб.воротарода біля промислових підприємств. Приклад тому — міста Рурського вугільного басейну. Берлин — найважливіший промисловий, культурний і науковий центр Німеччини. Він розташований на сході країни, при впаданні ріки Шпрее в ріку Хафель, на судноплавних каналах, що зв’язують Берлін з ріками Ельбою й Одером. Уперше в документах згадується на початку XIII в. Як більшість середньовічних міст, він був оточений міською стіною, невелика частина якої ще збереглася на вулиці Вайзенштрассе. В XV в. місто потрапило під владу бранденбурзьких герцогів Гогенцоллернов. На міському гербі відтоді зображується ведмідь. З 1701 г. став резиденцією прусського короля, а в 1871 г. проголошений столицею єдиної Німецької держави.

Після другої світової війни Берлін був розділений. Східний Берлін в 1949 р. оголошений столицею ГДР, західний Берлін існував як самостійна політична одиниця. В 1961 р. була споруджена «Берлінська стіна» (систенастема загороджувальних споруджень між двома частинами загальною довжиною 162 км, у тому числі 45 км у межах міста). У результаті політичних змін у ГДР в 1990 р. стіна демонтована. Після приєднання ГДР до ФРН статус федеральної столиці перейшов від Бонна до Берліна. Бундестаг і уряд переїхали з Бонна в Берлін.

У місті багато визначний пам’яток. Тут перебувають кілька провідних театрів струниверситет ім.Гумбольтаани: Комише опер, Берлинен ансамбль, Оперний і ін. Один з найбільших музейних комплексів у світі — Берлінські державні музеї — створений в 1830 г. Включає Національну галерею, Картинну галерею, Переднеазиатський музей, Музей ісламу, Єгипетський музей, Античні збори, Нову національну галерею, Етнографічний музей і ін. Берлінський (Гумбольдтовський) університет заснований в 1809 г. У місті збереглися готичні церкви XIII — XIV ст., барочні й класичні ансамблі XVII — XIX ст. * Центральна вулиця — Унтер-Ден-Линден. Найбільше місто півдня країни й другий у ФРН — Мюнхен (1,3 млн. чоловік). Цей як би міський острів средисоборная церква нашим улюбленим жінкам слабонаселенних альпійських передгір’їв називають іноді « мільйонним селом». Він виник як центр католицизму. На гербі міста зображений мо-а сама назва його відбулася від слова «менх» (чернець). Історичним ядром з’явився великий монастир, близько якого в XII в. з’явилося місто. Більш 750 років він був столицею Баварії й розвивався як королівська резиденція. Ці функції стримували поява індустрії, але сприяли розвитку культури й прикрасі міста. Символ Мюнхена — позднеготичеськая церква Фрауенкирхе із двома куполами-цибулинами (XV в.).

Найбільше місто Рейнсько-Вестфальського району — Кельн. Це стародавній торговий центр, заснований ще римлянами в I в. н.е. Його називали тоді «маленьким Римом». Історичне ядро Альтштадт колись було оточено кріпосною стіною, тепер тут проходить кільцева дорога — Ринг. Над містом, на пагорбі над Рейном, піднімається знаменитий пам’ятник готики Кельнський собор, який створювався 6 століть — з 1248 по 1880 г. Тепер це не тільки діючий собор, але й музей, де зібрані колекції картин, ськульптур, коштовностей. В Альтштадте — десятки церков, самі старі з яких ставляться до Х-XIII ст.

На крайньому півдні країни перебуває Бонн, що був столицею ФРН із 1949 по 1990 р. Цей невеликий, але дуже прадавнє місто було засновано як римська міцність на Рейні більш 2 тисячоріч назад. Але він не став великим містом, навіть незважаючи на свій столичний статус. Чисельність його населення — 295 тис. чоловік (1994).

Один з найважливіших міст Східної Німеччини — Дрезден. Йому вже більш 750 років. Всесвітньо відомі побудовані в стилі бароко палаци Цвингер і Пильниц (XVIII в.). Однодрезд. карт галерея з найбільших у світі зборів живопису — Дрезденська картинна галерея, заснована в 1560 м. Лейпциг — також великий промисловий і культурний центр Східної Німеччини. Заснований в XII в. У його розвитку більшу роль зіграв видобуток срібної руди в Рудних горах. Вираженням загального підйому міста стало велике будівництво, особливо в XV — XVI ст. До наших днів збереглися чудові позднеготичеські церкви, будинок ратуші в стилі ренесанс, товарної біржі в стилі бароко, палаци.

У берегів Північного моря й Балтики починається Північно-Німецька низовина. Південніше простираються гори — Рейнські, Шварцвальд, Тюрингенський Ліс, Гарц, Рудн, що чергуються із плато й рівнинами. На крайньому півдні піднімаються Альпи з покритої снігом максимальною вершиною країни Цугшпитце (2962 м). У горах розташоване найбільше в Німеччині Боденське озеро. Найбільші ріки — Рейн, Везер, Ельба, Одер. Клімат — помірний, перехідний від морського до континентального. Середня температура січня на рівнинах від 0° до – 3, у горах — до – 5°.

Германія стала єдиним ценрализованним державою лише в Боварияпоследней третини XIX в. Назва «Німеччина» відомо з кінця I в. н.е. В II — III ст. виникли потужні союзи німецьких племен, серед яких особливо виділявся франкський. В VI — VIII ст. Франкськое держава розширила свої володіння за рахунок сусідніх земель, але в 843 г., після смерті Карла Великого, було розділено між його онуками. Германія в ськладі герцогств Саксонія, Тюрінгія, Франкония, Швабия й Баварія дісталася Людовику Німецькому. З початку X в. королівство стало називатися Тевтонським. Потім пішла багатовікова феодальна роздробленість країни (300 держав і 50 імперських міст). В 1815 г. створений Німецький союз із 39 держав. Об’єднання відбулося в 1871 г. під егідою Пруссії. Після розгрому країни в першій світовій війні в 1918 р. була ськинута монархія й проголошена республіка. В 1933 р. установилася фашистська диктатура на чолі з Гітлером. Германія розв’язала й програла другу світову війну. В 1949 р. за рішенням чотирьох країн — переможниць у другій світовій війні в зоні, окупованою Великобританією, Францією й США, створена ФРН; у зоні, зайнятий радянськими військами, — ГДР. В 1990 р. між ГДР і ФРН підписаний Договір про створення валютного, економічного й соціального союзу, потім Договір про об’єднання, яке відбулося 3 жовтня 1990 р.

Лужичане — єдиний народ Німеччини, що говорить слов’янською мовою. Незважаючи на багатовікову асиміляцію й відносну нечисленність, вони зберегли самобутню культуру й мають дві літературні мови: верхньолужицький і нижньолужицький. Лужичане — нащадки колись численних полабських слов’ян, на землях яких розселилися згодом німці. З XIII в., особливо з початком гірничорудних робіт, у Лужицьких горах і Верхньої Сілезії поступово утворювався пояс німецьких поселень, що відокремив землі лужичан від земель родинних їм поляків і чехів. Культурному роз’єднанню з ними сприяло також і те, що в період Реформації більшість лужичан прийняло лютеранство, тоді як чехи й поляки залишилися католиками. Серед самих лужичан у результаті Реформації теж з’явилися деякі відмінності: католики як і раніше користуються латинським алфавітом, а лютерани стали застосовувати різновид готичного ( так званий швабах).

Нмонастирськая церьков Штутгартаа територію Німеччини християнство проникнуло в IV в. Реформація раськололаеванг. церква німецьких християн на дві групи: частина з них залишилися прихильниками римської католицької церкви, інші сприйняли протестантизм у лютеранській або кальвіністській формі. У цей час найбільша церковна організація країни — Євангелічна церква в Німеччині. Загальне число її членів — 28,5 млн. чоловік. Понад третину населення становлять католики (28 млн., або 36%).

Порти ФРН на Балтиці Любек і Кіль — мальовничі стародавні міста, що мають давні традиції морської торгівлі. Ще в XIV в. Любекськую гавань називали «королевою Ганзи», «німецькими воротами» на Балтиці. Як у жодному іншім німецькім місті, тут зберігся недоторканим середньовічний центр, що перебуває в найкрасивішій природній «оправі». Горбкуватий півострів між рікою Траві і її припливом знаменитий 5 церквями з 7 шпилями, а навколо них — сотні стародавніх будинків під червоними черепичними дахами. У цю частину міста вели кілька старих воріт. У масивних Гольштейнських воротах XV в. розмістився Музей історії міста й Ганзейського союзу. По обидва боки Кильської бухти розташований великий центр суднобудування Кіль. Він розвивався як місто-резиденція в герцогстві Шлезвиг-Гольштейн ще з XV в. і зараз залишається адміністративним центром цієї землі. На відміну від Любека тут менше історичних будинків: замок, що панує над старим містом, церква Миколи XIII. Кіль — університетське місто: стародавній університет Християн-Альбрехта заснований в 1665г.

Найбільший порт країни — Тамбург, розташований на нижній Ельбі в 110 км від її впагамбургський портдения в Північне море. Зся тривала історія міста, а також його сучасне значення пов’язані з морем. Заснований в IX в., в XII в. одержав привілеї в судноплавстві торгівлі, які донині обумовлюють його особливе положення в країні. Гамбург іменується вільним містом-землею, його уряд називається сенатом, на прапорі міста красується один з портових символів — триглавий купол церкви Святого Михеля, видний з ріки. До сьогоднішнього дня Гамбург залишається одним з найбільших портів миру: його вантажообіг перевищує 50 млн.т.

ФРН — федерація в ськладі 16 земель, які діляться на округи. У країні діє конституція, прийнята в 1949 р., з наступними доповненнями. Глава держави — федеральний президент. Законодавчу владу здійснює бундестаг (парламент). Органі представництва земель — бундесрати. Виконавча влада належить уряду, на чолі якого коштує федеральний канцлер. Кожна земля має свою конституцію, парламент і уряд. Найбільш впливові партії: Соціал-демократична партія Німеччини, Християнсько-демократичний союз, Християнсько-соціальний союз, Союз-90/зелені.