На клімат країни впливають контрасти її рельєфу. Якщо на узбережжя переважає середземноморський клімат, то в передгір’ях, на відстані всього пари кілометрів по прямій від берега моря, уже панує континентальний. Динарськая гірський ланцюг з вершинами Ориен, Ловчен і Румия, що поступово виростає над узбережжям, як гігантська завіса захищає прибережні райони від впливу континентального клімату. Усього в Чорногорії чотири яськраво виражені кліматичні типи з різноманітністю мікрокліматичних різновидів. Ці типи в основному збігаються з геоморфологічними областями – примор’я, ськелясті плоськогір’я, рівнина й високогір’я.

Примор’я.

Прибережна смуга простирається уздовж Адріатичного моря від Герцег-Новини на заході, до устя ріки Бояна на сході. Примор’я виявляє собою разючий контраст іншим трьом регіонам і створює середземноморський "фасад" країни. Це дуже вузька смуга землі (2-10 км шириною), порізана численними затоками й бухтами. Найбільша затока – Которський (удасться вглиб узбережжя більш ніж на 20 кілометрів), який є самим південним фіордом у світі. Від континентальної частини країни примор’я відділене гірськими ланцюгами, окремі вершини яких досягають 1700 м над рівнем моря. Гори служать захистом для континентальної частини країни від морських вітрів. Середні літні температури тут варіюються від 23,4 до 25,6°С. Літо довге й сухе, а зими короткі й м’які. Середнє число сонячних годин у році досягає 2500, а в Улцине сонце світить 2700 годин у рік.

Ськелясті плоськогір’я.

Ця по-своєму мальовнича місцевість є особою геоморфологічною областю Чорногорії й, буквально, нависає над примор’ям. Рослини й тварини тут нечисленні. Рідкі ділянки родючої землі зустрічаються лише на невеликих карстових рівнинах і кратерообразних западинах. Ськелі швидко висихають, тому навіть найдужчі зливи (гірські вершини, що відокремлюють примор’я від чорногорської рівнини, "вичавлюють" дощові хмари) не мають значного ефекту. Ця частина країни є абсолютним рекордсменом Європи по кількості опадів. Так, у селищі Кривосие, розташованому над Которським затокою, спостерігалося випадання опадів у кількості 480 мм/доба. Містечко Црквице тримає рекорд по максимальній річній кількості опадів – 5155 мм/рік, а розташована на плоськогір’я столиця країни Цетине – по середньорічному (3927 мм/рік). Однак, незважаючи на ці "чемпіонські" показники, у регіоні спостерігається великий дефіцит питної води. На плоськогір’ї перебуває один із чорногорських національних парків – "Ловчен".

Чорногорська рівнина.

Басейн Ськадарського озера, родюча рівнина ріки Зета, Белопавлицкая рівнина й Никшичськое поле становлять третю геоморфологічну область – "чорногорську рівнину" з перепадом висот 350 метрів. Це місце найвищої щільності населення в Чорногорії, тут перебувають два найбільші міста – Подгорица й Никшич. Середня липнева температура коливається на рівнині від 26,4°С у Подгорице до 25,4°С у Даниловграде. Теплі повітряні маси, минаючи долину ріки Бояна, басейн Ськадарського озера й каньйон ріки Морача, досягають Подгорици, що робить її самим теплим містом Сербії й Чорногорії. Абсолютний температурний максимум становить тут 40°С. Середні зимові температури звичайно не нижче 5°С, а абсолютний мінімум – мінус 10°С.

Високогір’я.

Гористі райони починаються до північний сходу від рік Пива, Комарница й Морача. Невеликі, з усіх боків оточені горами плато, що перебувають на висоті 1400-1700 метрів над рівнем моря, перемежовуються величними вершинами, що досягають 2000 і більш метрів. Тут яськраво виражений субальпійський клімат, з холодними сніжними зимами й помірковано теплим летом. Ці гірські ланцюги багаті пасовищами, лісами й численними гірськими озерами, яких усього в Чорногорії двадцять дев’ять. Ріки Пива, Тара, Морача і їх припливи проробили в ськелях вузькі із крутими берегами канали – каньйони, чия краса й розмір унікальні. Каньйон ріки Тара – найбільший у Європі, його глибина досягає 1300 метрів. У тої час як на узбережжя сніг – справжня рідкість, у горах Дурмитора його випадає до 5 метрів. У північних районах, особливо високогірних, через уповільнене танення сніг лежить кілька місяців, а подекуди навіть увесь рік. У місті Колашин – центрі національного парку "Биоградська гора", середня січнева температура становить мінус 1,6°С, а липнева – 16,8°С.

Кухня.

Чорногорія – країна морська. А тому в її кухні багато блюд з риби й морепродуктов. Хоча м’ясо – свинину й баранину – чорногорці теж дуже люблять.

Чорногорська кухня багато в чому схожа на сербську. Хоча б широким використанням овочів, м’яса й спецій. Але існують і відмінності, пов’язані з різницею в географічнім положенні: Чорногорія обмивається морем, Сербія – немає. Тому в Чорногорії дуже поширені рибні блюда й страви з морепродуктов. Наприклад, рибний гуляш із різних сортів риби. У глибині країни популярна уклейка, річкова риба, яка водиться в Ськадарськом озері. Дуже гарна копчена уклейка, приготовлена на жаровні й подавана із червоним вином.

У тої же час у Чорногорії люблять і м’ясні блюда, в основному, з баранини й свинини. Причому часто готовлять їх з використанням каймаку, чергового продукту на кухні будь-якої тутешньої господарки. Готується каймак так просто, що його звичайно не купують, а роблять будинку. Для цього треба побрати молоко, краще овече, налити в плоську миську й поставити в теплу піч години на три. Потім остудити. верхній шар, Що утворювався, обережно видаляють, перекладають в інший посуд і злегка солять. Свіжий каймак – білого кольору й дуже ніжний на смак. Постоявши, каймак може забродити, і тоді здобуває жовтуватий колір. Свіжий каймак часто додають у дріжджове тісто. А воно, у свою чергу, – основний інгредієнт для готування гибаници, пирога із сирною начинкою. У каймаку часто гасять баранину або курку – від цього вони стають дуже ніжними. Краще м’ясо виходить у результаті гасіння на повільному вогні в металевому казані, підвішеному за допомогою спеціальних ланцюгів – вериг.

А ще в Чорногорії дуже люблять шинку. Уважається, що найкраща шинка робиться в Негушах, невеликім містечку поблизу Цетиньи, старої столиці країни. Особливим смаком вона має тому, що свинину, призначену для виготовлення шинки, сушать високо в горах, де дуже чисте повітря. Подають шинку як холодну закуську, наприклад, до лозовачу, виноградному самогону. Це – національний міцний спиртний напій, вироблений із кращих сортів винограду, таких, як первісток і круна.

Втім, щоб усе це спробувати, краще приїхати в Чорногорію. Гостинність – національна риса чорногорців.

Валюта.

Євро (EUR), має офіційне ходіння з 1 січня 2002 р.

Магазини відкриті щодня з 6:00 до 20:00. У туристичних центрах – до 23:00. Деякі магазини працюють і в неділю. Ськрізь є магазини, що працюють цілодобово.

Ви можете використовувати кредитні карти й дорожні чеки міжнародного зразка у великих містах і курортних зонах, оськільки мережа банкоматів і служб підтримуючих дану систему оплати погана розвинена.

Митниця.

При перельоті в Чорногорію літаком віза не потрібна (досить ваучера). Подорожуючи автотранспортом, не виключена необхідність візи, для відкриття якої необхідні наступні документи:

* закордонний паспорт;

* 2 фотографії;

* анкетні дані;

Термін оформлення візи – 1 день.

У країну дозволяється ввозити й вивозити будь-яка кількість задекларованої валюти.

По ввозу й вивозу предметів особистого користування обмежень не встановлене.

Релігія.

Чорногорське й сербське населення, в основному, сповідує православ’я, хорвати – католицтво, албанці – іслам.

Люди в Чорногорії дуже привітні, усмішливі й талановиті – ця риса характеру визначила їх (схильність) відзначати свята. Свят і традицій дійсно багато.