Площа: 51,1 тис. км2. На пагорбах Боснія й Герцеговина

Чисельність населення: 3,5 млн. чоловік (1995).

Державна мова: боснійський

Столиця: Сараєво (200 тис. жителів, 1996).

Грошова одиниця: боснійська марка.

Член ООН з 1992 р.

Республіка Боснія й Герцеговина перебуває в Південній Європі, на Балканському півострові. На півночі граничить із Хорватією, зі сходу й півдня її сусідом є Югославія. Значна частина границі проходить по ріці Саве. На півдні країна має вихід до Адріатичному морю, але довжина її узбережжя становить лише 20 км.

Держава виникла в результаті розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Цей процес, що протікав дуже болісно, спровокував воєнні дії, які були припинені після втручання світового співтовариства й підписання в 1995 р. Дейтонських угод.

Боснія й Гнародний промисел Боснія й Герцеговинаерцеговина в колишній Югославії була офіційно визнана економічно відсталим районом. Проте у світовім господарстві ця країна усе більш проявляється як індустріальна. На великих шахтах добувають буре вугілля й лігніт. Тут працює ряд теплових і гідроелектростанцій. Розвивається машинобудування, кольорова металургія, деревообробна промисловість. Як і в багатьох інших гірських державах, господарство країни розміщене дуже нерівномірно. У Боснії щільність населення в кілька раз вище, чим у Герцеговині. Природно-кліматичні умови країни в цілому сприятливі. У горах пасуть овець, на лугах і пасовищах у долинах рік Боснії розлучають велика рогата худоба.

У долині ріки Сави вирощують зернові й деякі технічні культури. По пагорбах і передгір’ям, нагору за течією рік, простираються сади, в основному сливові. У Герцеговині, куди по долині Неретви піднімається тепле повітря з Ущелину Боснія й Герцеговинаадриатики, культивують тютюн, інжир, мигдаль, оливи, виноград. Динарськое нагір’я доступне для транспорту. Довжина залізниць становить 1 тис. км2, автомобільних — більш 21 тис. км2. Аеропорт у Сараєво побудований в 1969 р.

Боснія й Герцеговина сильно постраждала під час війни 1992 — 1995 рр. Приблизно 2/3 житлового фонду було зруйновано або ушкоджене. Промислове виробництво впало на 95%, чисельність населення ськоротилася не менш чому на 1 млн. чоловік. Нормалізація обстановки, відновлення економіки є першочерговими завданнями країни на найближчі роки. Підраховане, що на невідкладні витрати Боснії й Герцеговині буде потрібно не менш 5 млн. доларів.

Назва республіки містить найменування двох історичні й політико-територіальні одиниць. Уважається, що топонім «Боснія» (по-сербськи «Босна») походить від назви ріки, а топонім «Герцеговина» уперше згадується в 1551 г. з метою ввічнення титулу одного з герцогів. У Боснії й Герцеговині живуть боснийци-мусульмани (муслимане – самоназва) — 43,6%, серби — 31% і хорвати — 17,3%. У цей час населення Боснії й Герцеговини сильно поляризувалося по етнічному принципу. Але всі три його громади належать до слов’янам. Особливий народ, часто в побуті, що називався боснийцами, босанцами, потім, по конституцстарі будинку Боснія й Герцеговинаии колишньої Югославії, мусульманами, з 1991 р. муслиманами, — це нащадки населення Боснії й Герцеговини (в основному сербів і хорватів), яке під час османського панування перейшло в іслам. Основа культури мусульман — прадавня, слов’янська, але на неї нашарувалися риси, привнесені турками й іншими вихідцями з Малої Азії.

Сильніше всього цей вплив проявляється в архітектурі міст (мечеті, ремісничі квартали, більші базари, що виступають верхні поверхи будинків і ін.), у плануванні будинків (розподіл на чоловічу й жіночу половини), їхньому оздобленні, у їжі (достаток жирних і солодких блюд), в одязі (шаровари, феськи), у сімейнім і особливо релігійнім житті, в іменах. Характерно, чсараево Боснія й Герцеговинато саме в цих сферах життя використовуються найбільше запозичень із турецького й інших східних мов.

Минуле й сьогодення переплелися в багатьох сферах життя сучасної Боснії й Герцеговини. Так, для міст цієї країни характерний неповторний колорит комбінації старого, балканський^-балканського-турецько-балканського, типу забудови з європейським. Наприклад, Сараєво по архітектурному вигляду ділиться на дві частини: заселену колись християнами й мусульманську. Старе місто ськладається з гір, що піднімаються по схилах, приосадкуватих будинків із широкими дахами й верхніми поверхами, що нависають над вулицями. Ядро міста — Башчаршия, з більшим східним базаром. Європейська частина забудована в XIX — XX ст. Настільки ж мальовничі й інші міста республіки: Мостар, Банячи-Лукснежная Боснія й Герцеговинаа й ін.

Країна залучає туристів своїми історичними пам’ятниками й природними красами, мінеральними джерелами. У горах розташована безліч оздоровчих установ, кемпінгів, лижних баз. В 1984 р. Сараєво стало місцем проведення XIV зимових Олімпійських ігор.

г. Мостар Босниясвише 9/10 території Боснії й Герцеговини зайняте Динарським нагір’ям. Гори покриті густою зеленню лісів. Серед безлічі рік найбільшими є припливи Сави — Босна, Врбас і Неретва, що впадає в Адріатичне море. Залежно від географічного положення, рельєфу місцевості, близькості Адріатики на відносно невеликій території країни чергується кілька кліматичних типів — від континентального до середземноморського.

В VI — VII ст. територія Боснії й Герцеговини була заселена славянампобережье Боснія й Герцеговинаи. В XII в. утворювалося Боснійське князівство, з XIV в. воно стало королівством і включило до свого ськладу Герцеговину. З 1463 г. більша частина Боснії, а з 1482 г. і територія Герцеговини перебували під владою Османської імперії. Після Герцеговинсько- Боснійського повстання 1875 — 1878 рр. країна була окупована Замок^-Замок-австро-замок Бания Луку Босниявенгрией. З 1918 р. увійшла до ськладу Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. — Югославія). В 1945 — 1992 рр. — у ськладі СФРЮ. У квітні 1992 р. парламент республіки проголосив її незалежність. Серби у квітні 1992 р. у північній частині території проголосили незалежну Сербську Республіку Боснії й Герцеговини. У липні того ж року на заході Боснії й Герцеговини був створений автономний район Хорватська співдружність Герцег-Босна. Протиборство боснійських громад вилилося у військову конфронтацію. Мир був досягнутий в 1995 р. після підписання Дейтонських угод.

Нова країна являє собою федерацію Республіки Сербської й Мусульмано-Хорватської Федерації. Глава держави — президент. Управляє країною президія, що полягає із трьох людей, по одному від кожної громади. Законодавчий орган — двопалатний парламент. Крім цього кожна із частин країни має свої органі керування. Політичні партії створені по етнічному принципу — мусульманська Партія демократичних дій, Сербська демократична партія Боснії й Герцеговини й Хорватська демократична співдружність Боснії й Герцеговини.

Віросповідання визначається етнічною приналежністю: 49% становлять Боснія й Герцеговина флагмусульмане-суніти, серби сповідують православ’я (31%), хорвати — католицизм (15%).