Площа: 530 тис. км2.

Чисельність населення: 17 млн. чоловік (1997).

Державна мова: арабський.

Столиця: Сану (1 млн. жителів, 1997).

Державне свято: День єменської єдності (22 травня, з 1990 р.).

Грошова одиниця: єменський ріал.

Член ООН ООН, ЛАГ, ОИК.

Цю країну прадавньої культури античні історики називали «Арабиа фелікс» («щаслива Аравія»). Процвітанню Ємену сприяв знаменитий Спеції Йементорговий караванний «шлях пахощів», по якім мирра, ладан і інші ароматичні смоли доставлялися в Єгипет, Передню Азію, Грецію й Рим. Пройшли століття. Торговельні шляхи змінили напрямок…

Розташована на півдні й південно-заході Аравійського півострова. Ємену також належать острова Камаран і Перим у Червонім морі, Сокотра — в Аравійськім морі. Граничить на півночі із Саудівською Аравією й на сході з Оманом, з півдня й заходу обмивається водами Індійського океану. Від Африки Ємен відокремлює вузький Баб-ель-Мандебська протока.Дівчинка Ємен

Переважна більшість Населення Ємену — араби. У країні живуть також індуси, пакистанці, ефіопи, сомалійці, турки, євреї. У результаті змішаних шлюбів з різними африканськими народностями жителі прибережної смуги мають помітні негроїдні риси, колір шкіри в них більш темний, чому в горців. Схід і північний схід країни населяють більш 100 тис. кочівників. Національний костюм Народ Йеменйеменца — сорочка із широкими рукавами й набедренная пов’язка, на поясі — широкий шкіряний ремінь, за який застромлять кривій кинджал — джамбия.

Єменські селянки, особливо бедуїнки, користуються порівняно більшою волею, чому жительки міст. Як правило, їхні особи відкриті.

Осіле населення в Ємені виникло набагато раніше, чим в інших районах Аравійського півострова. Тут ще до нової ери існували розвинені держави. З Біблії відомо, що цариця Савська, тобто цариця держави Саба (I тис. до н.е.), зробила поїздку в Єрусалим до царя Соломону. В епоху джахимв горах Йеменії (варварства), тобто до прийняття ісламу, у південній Аравії були багаті міста із численними жителями й величними храмами, густа мережа зрошувальних каналів і гребель, зручні дороги, зелені поля й квітучі сади. Археологічні експедиції знаходять у руїнах прадавніх міст високомистецькі скульптури, митецькі ювелірні вироби, монети й предмети домашнього побуту. Вирубані в ті далекі часи в скелях просторі водоймища й акведуки дотепер використовуються єменцями по призначенню.

Сану столиця Йеменкрупнейшие міста — столиця Сану (з 1990 р.) і колишня столиця Південного Ємену — Аден ( близько 450 тис. жителів), а також портові міста Ходейда й Салиф, розташовані на півночі країни. Ємен має цікаві архітектурні пам’ятники. Сану відома з I в. н.е. З X в. була резиденцією зейдитских імамів. Туристів залучають республіканський палац (колишній палац імама), а також старе місто, оточене кріпосними стінами, і знаменитий ринок золота, срібла, шкіри й килимів. Головна визначний пам’ятка — одна зі святинь мусульман – зейдитов — мечеть аль-джама аль-кебир (VII — XII ст.).

Ємен — країна гір і пустель. Уздовж узбережжя Червоного й АравийскогПустиня Йемено морів тягнуться піщані рівнини пустелі Тихама з убогою рослинністю. Для неї характерні жару до +50° С и підвищена вологість. До сходу від неї — гірська область Дже-Біль (гора Ен-Наби-Шаиб — 3760 м) з багатою субтропічною рослинністю й м’яким кліматом. На схід від Джебеля починається величезна аравійська пустеля Руб-Ель-Хали. Клімат — тропічний, жаркий, сухий. Опадів — 40 — 100 мм; у горах – 700 – 1000 мм у рік. Савани, пустелі, на сну узбережжя Червоний Мукалла Йеменклонах гір — чагарники (акація, мімоза, алое й ін.).

В II — I тисячоріччях до н.е. складалася южноаравийська цивілізація. Виникали нові держави. Найбільш значним було Саба. В VII в. територія Ємену була включена до складу Арабського халіфату, почалася ера ісламу. Араби управляли країною аж до XVI в. В 1517 г турки-османи захопили Ємен, і ця багата в минулому держава остаточна прийшло в запустіння. В 1839 г. містом-портом Аден опанували англійці. Єменський народ вів постійну боротьбу проти турецьких завойовників і британських колонізаторів. Деяких успіхів єменський визвольний рух добився на півночі країни в першій третині XX в., однак колоніальний режим зберігався. Позначалася міжплемінна ворожнеча, що заохочується сусідніми державами. Справжню незалежність єменці знайшли в 60 — 70-х рр. XX в., коли на півночі країни утворювалася Єменська Арабська Республибедуини Йеменка (1962), на півдні — Народна Демократична Республіка Ємен (1967). В 1990 р. ЙАР і НДРЙ об’єдналися в Єменську Республіку. Незважаючи на протиріччя й міжкланові розбіжності й навіть бойові дії, що спалахнули між Північчю й Півднем країни на початку 90-х рр., єменці повні рішучості відстояти єдність своєї батьківщини.

Ємен — президентська республіка. Вищий законодавчий орган — палата депутатів (парламент). Вищий виконавчий і адміністративний орган — Рада міністрів. Країна ділиться на 17 адміністративно-територіальних одиниць — када (губерній).

Державна релігія — іслам. За конфесіональною ознакою населення ділиться на дві рівні частини: у гірських районах на північно-заході проживають шиїтські секти зейдитов, в інших губерніях жителі сповідують суннизм.