<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Цей чарівний світ! &#187; СХІДНИЙ ТИМОР</title>
	<atom:link href="http://charmsbooth.com/article/category/aziya/sxidnij-timor/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://charmsbooth.com</link>
	<description>Найкращі місця світу для туризму та відпочинку</description>
	<lastBuildDate>Wed, 02 Sep 2009 01:27:00 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.2.1</generator>
		<item>
		<title>СХІДНИЙ ТИМОР</title>
		<link>http://charmsbooth.com/article/sxidnij-timor.html</link>
		<comments>http://charmsbooth.com/article/sxidnij-timor.html#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Jun 2008 12:00:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Мандрівник</dc:creator>
				<category><![CDATA[СХІДНИЙ ТИМОР]]></category>
		<category><![CDATA[АЗІЯ]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://charmsbooth.com/article/sxidnij-timor.html</guid>
		<description><![CDATA[Площа: 14,9 тис. км2. Чисельність населення: 990 тис. чоловік (1999). Державна мова: індонезійський. Столиця: Дили (158 тис. жителів, 1999). Грошова одиниця: індонезійська рупія. Займає східну половину острова Тимор, невеликий анклав Окуси (або Амбено) на північно-заході острова й прилеглий острів Камбинг (Атауро). Здебільшого тиморци належать до папуасско-меланезийской расі й говорять на 37 мовах, що ставляться до [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Площа: 14,9 тис. км2.</p>
<p>Чисельність населення: 990 тис. чоловік (1999).</p>
<p>Державна мова: індонезійський.</p>
<p>Столиця: Дили (158 тис. жителів, 1999).</p>
<p>Грошова одиниця: індонезійська рупія.</p>
<p>Займає східну половину острова Тимор, невеликий анклав Окуси (або Амбено) на північно-заході острова й прилеглий острів Камбинг (Атауро).</p>
<p>Здебільшого тиморци належать до папуасско-меланезийской расі й говорять на 37 мовах, що ставляться до папуаської й аустронезийской язиковим родинам. Найпоширеніший з них — папуаський тетум. Майже все населення володіє індонезійською мовою.</p>
<p>Головні заняття населення — землеробство, тваринництво, рибальство. Продукція традиційного землеробства (кукурудза, рис, бобові, кассава, ямс, соя, фрукти, городин) споживається на місці; рис і кукурудза ввозяться. На експорт вирощують кава, сандалову деревину й масло, копру, какао, гвоздику, ваніль. Видобуток тунця, креветок риби, що літає, із впровадженням сучасних засобів лову багаторазово зросла — до 950 т у рік.</p>
<p>Основне гніздо соціально-економічного життя — родова й сусідська громади. Переважають патримоніальна ( по батьківській лінії) система споріднення й майорат (перехід спадщини до старшого в роді). Строкате в етнолингвистическом відношенні населення однакове дотримується традиційного права (адату) і вкорінених обрядів, таких, як ініціації (обряди у зв&#8217;язку із прилученням підлітка до миру дорослих), весілля, викуп за наречену (барлакь), жалобні церемонії й поминки, общинна взаємодопомога. Барвистий і ошатний національний костюм з домотканої матерії. Чудові ритуальні й церемоніальні танці ( тобі-тобі й ін.). Сплав місцевої й португальської культур породив своєрідний музичний стиль «крончонг». Домашнє ткацтво та інші види ремесла поширені всюди. Охорона здоров&#8217;я в Східному Тиморі поставлене значно краще, чим у середньому по Індонезії: 1 ліжко — на 1,5 тис. чоловік; 1 представник медперсоналу — на 7 тис. чоловік. Однак малярія, туберкульоз, фрамбезия, шкірні захворювання далеко не зжиті, а дитяча смертність усе ще на рівні 10%. Середня тривалість життя — близько 50 років.</p>
<p>Столиця — Дили. Тут розташовані приватний університет, політехнічний інститут, ряд педагогічних, медичних і адміністративних училищ, велика регіональна бібліотека й госпіталь. Тут же розміщається Рада народних представників провінції, офіс губернатора. Біля міста — два аеродроми й порт, тілі &#8211; і радіорелейні станції супутникового спостереження. Збереглися стародавні католицькі храми й кафедральний собор. Інші великі міста — Баукау, Ликвика, Лоспалос і Панте Макассар в анклаві Амбено — розташовані на більш економічно розвиненім північнім узбережжі. На півдні й в «глибинці» — міста Са-Ме, Айнаро, Викеке. У містах проживає лише 8% жителів. Середня щільність населення — 67 людей на 1 км2.</p>
<p>Розташований на крайньому сході архіпелагу Нусатенггара. Третина поверхні — низовини ( уздовж узбережжя), решта — нагір&#8217;я. Висота найбільшої гори Рамелау — 3950 м. Клімат — морський, тропічний, мусон ного типу. Добові коливання температур у низинах +24&#8230;+33° С. Вологість коливається від 75% у дощовий сезон до 40 — 60% у період сухого австралійського мусону. Опади — 900 — 1500 мм у рік. Переважають вічнозелені й листопадні види дерев і чагарників. Багато збезлісених просторів, покритих травою аланг-аланг. Деревні породи (дикоростучі): евкаліпт, сандалове дерево із запашною деревиною (ендемик), червоне й залізне дерево, тик, пальми різних порід. Фауна: олені, кускуси, какаду й бео, безліч ящірок і змій, різноманітні риби й морські тварини.</p>
<p>Острів Тимор був відкритий приблизно в 1512 &#8211; 1522 рр. португальськими конкістадорами, які швидко його завоювали, використавши у своїх інтересах міжплемінні війни корінного населення. Голландці, що з&#8217;явилися на заході Тимора в першій третині XVII в., вступили в суперництво з португальцями й в 1663 г. захопили західну частину острова. В 1851 г. відбувся формальний розділ острова між португальцями й голландцями. З 1945 р. західна частина відійшла Республіці Індонезії. В 1976 р. її президент Сухарто затвердив закон про «інтеграцію» Східного Тимора в Індонезію на правах 27-й провінції. ООН відмовилася визнати це. Через боротьбу, що не припиняється, тиморцев за незалежність новий президент Індонезії Б. Ю. Хабиби під тиском ООН, США й Австралії пішов на поступки. Наприкінці 1999 р. Східний Тимор здобув незалежність.</p>
<p>Переважна більшість віруючих — католики (90,3%); мусульман — 3,74%; протестантів і буддистів — 3%. Католицька церква активно захищає свою паству від політичних і інших переслідувань, що немаловажне в умовах тривалої цивільної війни.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://charmsbooth.com/article/sxidnij-timor.html/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

