Площа: 98 тис. км2.

Чисельність населення: 5,4 млн. чоловік (1996).

Державна мова: арабський.

Столиця: Амман (1,6 млн. жителів, 1996).

Державне свято: День незалежності (25 травня, з 1946 р.).

Грошова одиниця: йорданський динар.

Член ООН з 1955 р., ЛАГ і ін.

Йорданія — країна біблійних, переказів і найдавніших, пам’ятників людської культури.

Розташована в Західній Азії. Граничить на півночі із Сирією, на заході — з Ізраїлем, на півдні й південно-сході — із Саудівською Аравією й Іраком. На південно-заході обмивається водами Акабского затоки Червоного моря.

Населення становлять араби-иорданци (44%) і араби-палестинці (54%). Інші — черкеси, чеченці, туркмени, курди, вірмени, турки,греки й ін. Більше половини жителів країни — не старше 15 років. Демографічний ріст населення — 4 — 5 % у рік. Близько 40% иорданцев – учні й студенти, однак після закінчення навчання багато не знаходять роботи. У південних і південно-східних районах Йорданії продовжують жити племена кочівників-бедуїнів ( кілька десятків тисяч). Великі верстви населення йорданських міст і сіл традиційно вважають себе спадкоємцями кочівників і неухильно дотримують звичаїв бедуїнів.

Іслам пронизує всі сторони життя йорданського суспільства, однак старе поступово

поступається місцем нормам цивілізованих країн. Цьому сприяють ріст утвору, масове прилучення иорданцев до сучасних світових культурних цінностей, активна участь у політичнім житті.

Амман — важливий політико-адміністративний, економічний і науково-культурний центр. У місті, розташованому на семи пагорбах, перебувають королівські резиденції, урядові заклади, іноземні посольства й консульства, великі банки й фінансові контори, вузи, театри, музеї. У столичному окрузі зосереджено 85% промислових підприємств країни. Навколо Аммана створюються міста-супутники, де осідають сюди сільські мігранти, що прибувають, а також иорданци й палестинці, які працювали за межами країни. Вражає новий район Ардун з його червоно-білими віллами, не схожими одна на іншу. В Аммані й інших промислових містах поруч із силуетами стародавніх фортець і амфітеатрів усе більш чітко проступають обрису сучасних хмарочосів.

Ез-зарка — друге по величині місто країни з потужним нефтеперабативающим заводом.

Ирбид — третій по чисельності населення місто Йорданії. Побудований на пагорбі, він піднімається над навколишніми його родючими землями, місто стоїть на «декілька прадавніх ирбидах». Його жителі зайняті в електроенергетиці, текстильної, швейної й харчовий галузях, у торгівлі й сільськім господарстві. В Ирбиде – другий (після амманського) за значенням вуз країни — Ярмукський університет.

Акаба — єдині морські ворота країни й центр рибодобування. Крім того, тут перебуває наукова станція по вивченню морських ресурсів Акабского затоки. Місто відоме і як прекрасний курорт із мальовничою тропічною рослинністю й великими пляжами. Розташовано на стику чотирьох держав — Саудівської Аравії, Єгипту, Йорданії й Ізраїлю. Тут є історичні пам’ятники, пов’язані з епохою османського панування, проводяться археологічні розкопки.

Значна частина території країни — піщана або кам’яниста пустеля, зустрічаються невеликі оазиси. Клімат — субтропічний, континентальний. На заході, у долині ріки Йордан і на узбережжя Мертвого моря, клімат – середземноморського типу. Дощі — з жовтня до травня, літо — посушливе. У долині Йордану максимальна температура серпня досягає +40°С, а взимку мінімальна +10"С. На трансиорданском нагір’я — відповідно +34° С и +3" С. Опадів — 100 — 700 мм у рік.

На прадавній землі Йорданії жили колись семітські племена Ханаанеев, потім тут господарювали греки, римляне, византийци, перси, хрестоносці. З VII в. країна ввійшла в Омейядський халіфат, з початку XVI в. і до 1918 р. — в Османську імперію, після розпаду якої стала мандатною територією Великобританії. Із травня 1946 р. — незалежна держава, однак англійські війська були виведені лише в 1958 р.

Йорданія — країна біблійних переказів і найдавніших пам’ятників людської культури. До них ставиться Джераш — один з найкрасивіших греко-римських міст, який іноді називають «Помпеями Близького Сходу». Його будували й прикрашали Олександр Македонський, Птолемей II Филадельф, римський полководець Помпеи. Недавно в Джераше стали проводитися фестивалі мистецтв, на які приїжджають тисячі туристів. Залучає туристів і прекрасна Петра — столиця найдавнішої держави Набатеев. Дотепер тут зберігаються вирубані в скелях дивні храми й гробниці, суспільні приміщення, амфітеатр на три тисячі місць, акведук.

Високий рівень обслуговування, привітне відношення з боку місцевого населення сприяють припливу в Йорданію іноземних туристів. Індустрія туризму приносить країні 500 млн. доларів у рік.

Більш 90% жителів королівства — мусульмани сунітської користі. Близько 8% иорданцев — християни, з них приблизно 100 тис. — прихильники православної церкви.