Площа: 47 тис. км2.

Чисельність населення: 1,8 млн. чоловік (1998).

Державна мова: дзонгке.

Столиця: Тхимпху (50 тис. жителів, 1998).

Державне свято: Тхимпху Че-Чху (кінець вересня), День інтронізації династії Вангчук (17 грудня, з 1917 р.).

Грошова одиниця: нгултрум.

Член ООН з 1971 р. і ін.

Країною Дракона грому називає себе екзотичне королівство, на державному прапорі якого зображена ця міфічна тварина. У середині XX в. «гімалайський пустельник» ступнув із глибокого середньовіччя в сучасність…

Розташований у Східних Гімалаях. Граничить на півночі з Тибетським автономним районом Китаю, на заході, півдні й сході — з Індією.

Народ Бутанбхотії, або друкпа, становлять 70% населення. Їхня мова — дзонгке — діалект тибетського. По культурі й зовнішньому вигляду вони близькі тибетцям. Основні заняття — сільське господарство й відгінне скотарство. У середовищі друкпа зберігся родоплемінний розподіл. Непальці становлять 25% населення, в основному це переселенці із Центрального й Східного Непалу (населяють південні райони країни). Працюють у сільськім господарстві й промисловості, займаються підприємництвом. На півдні країни живуть вихідці з Індії, у Центральному Бутані — кілька тисяч тибетських беженародние традиції Бутаннцев. Рівень грамотності — 10 — 20%. Приріст населення — 1,5%. Тривалість життя — 44 роки. Бутан відрізняється яркою, самобутньою буддійською культурою. З метою збереження традицій уряд обмежує іноземний вплив і рекомендує не носити європейський одяг і не дивитися закордонне телемовлення. Ріст чисельності непальців породжує напруженість у суспільстві. На початку 90-х рр. XX в. близько 100 тис. непальців змушені були переселитися в Непал, розмістившись у таборах для біженців. У переговорах по проблемі біженців беруть участь представники Бутану, Непалу, Індії й ООН.

У Тхимпху розташовані резиденція короля, уряд і Національний асамблея. Національна бібліотека зберігає величезну колекцію стародрукованих буддійських мтонгам – танець страшних божеств Бутананускриптов. У столиці працюють школа танка (релігійному живопису), інститут традиційної медицини, центр мистецтв і ремесел. З 1999 р. функціонує телецентр. У Паро (старій столиці країни) у монастирі Та Дзонг розміщений Національний музей. На околицях міста перебувають стародавні храми й монастирі.

У містах Пунакха, Пхунчхолинг, Девангири, Тога є промислові підприємства й ремісничі майстерні. Монастирі-Фортеці дзонги — релігійні, економічні й культурні центри. Найбільший — Ташичо (1000 лам). Дзонги розташовують більшими матеріальними й культурними цінностями. У них часто проводяться релігійні свята, супроводжувані барвистими танцями й ритуальною стріляниною із Храми Бутаналука. У Симтоке Дзонге перебуває буддійський університет.

Королівський уряд обмежує потік туристів ( до 5 тис. у рік), уважаючи, що це може завдати шкоди національній культурі. Багато храмів, монастирі й унікальні природні об’єкти закриті для відвідування.

У країні – три географічні райони. Перший — Дуари — південна рівнина в границі з Індією (шириною 13 — 16 км), а також каньйони, що прорізають Малі Гімалаї. Клімат – тропічний, мусонний. Кількість опадів — до 5 тис. мм у гГори Бутанод. У період мусонів (червень — вересень) часті грози. Дуари покриті болотистими джунглями. Центральний Бутан займають Малі Гімалаї (висотою до 3500 м) і долини ( від 1200 до 3000 м), з них сама більша — долина Паро. Малі Гімалаї прорізані долинами поточних з півночі рік. У долинах клімат — субтропічний, вологий. Клімат у горах — помірний і холодний, гори покриті дубовими й хвойними лісами. На півночі — Більші Гімалаї. Середня висота — 4 — 6 тис. м, найвищий пік — Кула-Кангри (7554 м). Клімат — суворий, морози доходять до – 30° С. Тут виростають хвойні ліси, чагарники. Вище 5 тис. м рослинності немає. Скелясті Гімалаї цілий рік покриті льодом і снігом. Неприступні гори з півночі й непрохідні джунглі з півдня зробили країну, відрізану від зовнішнього миру, «гімалайським пустельником».

В IX в. на територію сучасного Бутану вторглись тибетці, які Монастир Бутанвитеснили або асимілювали корінне населення — племена тхепу, родинні народам Східної Індії. Бутан став провінцією Тибету. В 1557 г. князь Нгаванг Намг’ял добився незалежності й проголосив себе королем. Після поразки в англо-бутанской війні (1864 – 1865) Бутан – протекторат Англії (по 1947 р.). Знаходження Індією незалежності підштовхнуло Бутан до подолання економічної відсталості й виходу із самоізоляції. За договором 1949 р. Бутан, зберігаючи повну самостійність Ритуал відвідування храму Бутанво внутрішніх справах, погодився керуватися позицією Індії в зовнішній політиці.

Бутан — конституційна монархія. Глава держави й уряду — король. Законодавчий орган — однопалатна Національна асамблея. Дорадчий орган — Королівська рада. Політичні партії заборонені.

Прапор Бутангосударственная релігія — Аламаизм (північний варіант буддизму). Друкпа сповідують ламаїзм. Більшість непальців — индуисти. Лами (6 тис.) відіграють важливу роль у житті бутанцев і користуються більшою повагою. Настоятель монастиря Пунакха — головний лама країни.