Площа: 706,6 км2.

Чисельність населення: близько 521 тис. чоловік (1999).

Державна мова: арабський.

Столиця: Манама (160 тис. жителів, 1999).

Державне свято: День незалежності (15 серпня, з 1971 р.).

Грошова одиниця: бахрейнський динар.

Член ООН і ЛАГ з 1971 р.

Островом тисячі пальм називали Бахрейн у стародавності. У перекладі з арабського «бахрейн» означає «два моря». Це єдиний острівний арабський архіпелаг. Включає 33 острова. Розташований у середній частині Перської затоки, між півостровом Катар і узбережжям Саудівської Аравії, з яким острів Бахрейн з’єднаний 25 – кілометровою дамбою. Багато островів зайняті пустелями й тому ненаселені.

Протягом багатьох століть головним заняттям бахрейнцев був видобуток перлів. Основа сучасної бахрейнской економіки — видобуток і переробка нафти, головним чином із Саудівської Аравії. У самого Бахрейну запасів нафти відносно небагато, і нафта надходить по нафтопроводах із Саудівської Аравії на нафтопереробний завод « Аль-Халидж» із щорічною потужністю 14 млн. т, що забезпечує Бахрейну до 70% вступів у державну скарбницю.

Бахрейн — один з найбільших фінансових центрів на Близькому й Середньому Сході. Його банківський сектор нараховує близько 150 установ, тобто приблизно стільки ж, скільки у всіх арабських державах Перської затоки. Економічні відносини підтримуються в першу чергу із країнами Ради співробітництва держав Перської затоки, насамперед із Саудівською Аравією, а також зі США, Великобританією і Японією. Повідомлення між островами здійснюється по насипних дамбах. Головний вид транспорту — автомобілі.

Корінні жителі Бахрейнского архіпелагу — араби – становлять 60% населення, інші — вихідці з інших арабських країн, Індії, Пакистану, Ірану, Південно-Східної Азії. Економічно активного населення – близько 200 тис. чоловік, з них 90 тис. бахрейнцев і 110 тис. іноземних робітників та службовців, які зайняті малокваліфікованою працею в сфері торгівлі, будівництва й послуг. Бахрейнские араби — смагляві, чорноволосі, із правильними, тонкими рисами особи, переважно середнього росту, сухорляві й рухливі. На Бахрейні майже немає національної ворожнечі. Місцеві араби тут відмінно вживаються з іммігрантами, які навіть при одержанні бахрейнского громадянства неухильно дотримують правил проживання на острові. Національний чоловічий одяг бахрейнца — це сорочка, шаровари, плащ, головна хустка й сандалії. У порівняно холодну пору місцеві жителі надягають чорний або коричневий аба — широке й довге вовняне одіяння, розрізане попереду й постачене отворами для рук. Жіночий одяг не дуже відрізняється від чоловічої. Воріт жіночої галабії (а іноді й поділ) найчастіше мальовничо прикрашений візерунковим рядком або вишивкою з кольорових ниток. Верхнім платтям служить чадра (даффа). У цей час більшість городянок майже не додержуються правил ісламу. Особливо це ставиться до дівчат. Городяни, як правило, носять європейський одяг. Рівень грамотності серед жінок — 80%, чоловіків — 90%. У країні два університети — національний і країн Перської затоки, два педагогічні інститути (один — для чоловіків, іншої — для жінок), індустріальний інститут. Медичне обслуговування здійснюється державними й приватними установами. Функціонує величезний медичний центр «Сальмания».

Бахрейн — важливий вузол комунікацій. Головні порти — Манама; Мухаррак, у якім перебуває міжнародний аеропорт Бахрейну (пропускає щорічно більш 3 млн. пасажирів і 40 тис. т вантажів); Ситра — найбільший промисловий центр, вантажообіг морського сухогрузного порту досягає в середньому 1,5 млн. т. У містах проживає 3/4 населення Бахрейну.

Велика Увага приділяється розвитку міжнародного туризму. Тут досить першокласних готелів, гарантований високий рівень обслуговування.

Головний острів архіпелагу — Бахрейн (530 км.кв.) має чотири ландшафтні зони: прибережну смугу, плато, центральну западину й невелику височину. Максимальна довжина острова — 50 км, ширина — 15 км. У цілому рельєф архіпелагу носить рівнинний характер. Висота невеликих пагорбів не перевищує 135 м над рівнем моря (висота Джебель пекло Духан). На Бахрейні немає рік і озер. Водопостачання й зрошення здійснюються за рахунок фунтових вод. Клімат — перехідний від субтропічного до тропічного, жаркий улітку, помірний узимку. Середня температура в січні+16° С, у липні +33,5° С. Опадів — близько 90 мм у рік. Переважають пустелі, тільки на півночі острова — плодфод-ние долини. Ведеться оазисное землеробство.

Із глибокої стародавності Бахрейн був відомий як «острів тисячі пальм». В IV — III тисячоріччях до н.е. він входив до складу держави Дильмун, яке підтримувало зв’язку з найдавнішими державами Месопотамії, Ірану й Західної Індії. Десь між 1500 — 1000 рр. до н.е. держава Дильмун упало під ударами халдеїв. Потім архіпелаг перебував у руках ассирийцев і финикийцев. З початку нашої ери на острові правили араби. В XVI в. Бахрейнские острова були захоплені Португалією, а в XVII в. — Іраном. В XIX в. Бахрейн, як і інші арабські емірати Перської затоки, став британським протекторатом. В 30-е рр. XX в. на Бахрейні відкриті запаси нафти. З 1934 р. Бахрейн був пов’язаний з Англією «спеціальним договором». 15 серпня 1971 р. Бахрейн став незалежною державою.

Бахрейн — спадкоємна конституційна монархія. З 1783 г. і по теперішній час Бахрейном управляють еміри аль-халифа. З березня 1999 р. на троні перебуває представник цієї правлячої династії — шейх Хамид бен Іса аль-халифа. У грудні 1992 р. оголошене про створення Консультативної ради — дорадчого органа чисельністю 45 людей, у функції якого входить вироблення рекомендацій із проектів законів і різним аспектам соціально-економічної політики країни. Його склад визначає емір. Виконавча влада здійснюється прем’єр-міністром, який також належить до роду аль-халифа. Діяльність політичних партій і профспілок заборонена.

Державна релігія — іслам, його сповідують 85% жителів країни: 60% мусульманського населення — шиїти; 40% — суніти.