Площа: близько 144 тис. км2.

Чисельність населення: близько 130 млн. чоловік (1999).

Державна мова: бенгальський.

Столиця: Дакка ( близько 4 млн. чоловік, 1999).

Державне свято: День незалежності (26 березня, з 1971 р.), День перемоги (16 грудня, з 1971 р.).

Грошова одиниця: така.

Член ООН з 1974 р., Руху неприєднання й ін.

Держава розташована в Південній Азії, у північно-східній частині півострова Индостан. Граничить із Індією (її територія із трьох сторін охоплює Бангладеш) і на крайньому схід^-сходові-сходу-південно-сході — з Мьянмой. На півдні обмивається водами Бенгальської затоки.

Бенгальці становлять 98% населення. На північних і південних окраїнах проживають національні меншин — сантали, кхаси, чак-ма й ін. У країні проживають також переселенці з Північної Індії, що говорять на урду, яких називають «бихари». Середньорічний приріст населення — 1,8%. Щільність населення ( близько 800 людей на 1 км.кв.) особливо велика в районі злиття головних рік країни. Середня тривалість життя — 61 рік. Майже 40% населення становлять жителі у віці до 14 років (включно). Рівень народжуваності — 25, смертності – 8,5 людей на 1000; високий рівень дитячої смертності — майже 70 на тисячу. Грамотність — 38%. Є 44 тис. початкових і 9 тис. середніх шкіл, 4200 духовних мусульманських шкіл (медресе), 4 університету (діє також Ісламський університет). Працюють спеціальні вищі й середні навчальні заклади: політехнічні, сільськогосподарські, медичні, комерційні. Розвиваються національна культура, література, живопис. У розвитку національного живопису провідна роль належить школі видатного художника 3. Абедина і його послідовників

Дакка — Великий промисловий, культурний центр. Читтагонг (2,7 млн. жителів), розташований у південно-східній частині країни на узбережжя Бенгальської затоки, — головний морський порт і торгово-промисловий центр із вільною експортною зоною.

Інші міста: Кхулна (1,3 млн. жителів) — великий транспортний вузол, що з’єднує важливі річкові й морські комунікації; Раджшахи (на заході) — 700 тис. жителів.

Туризм у Бангладеш розвинений слабко: країна лежить удалечині від сложившихся туристичних маршрутів; нестабільна внутрішня обстановка (лише недавно припинилися воєнні дії між урядовими військами й повстанцями в Горном Читтагонге). У Бангладеш є цікаві історичні пам’ятники матеріальної культури, екзотичні куточки природи. У Горном Читтагонге вражають лісу із тропічних вічнозелених дерев і заросли бамбука ( близько 20 видів). Перспективний морський туризм — круїзи уздовж узбережжя країни.

Майже вся територія країни розташована в дельті великих рік Гангу, Джамуни (Брахмапутри), Падми й Мегхни з їхніми численними припливами. У Бангладеш немає жодного населеного пункту, що відстоїть від ріки більш ніж на 2 — 3 км. По всій площі розкидані незліченні більші й малі ріки, озера, ставки. У період дощів дельта зазнає майже повному затопленню. Заподіяний збиток компенсується тим, що орні землі в цей час добре воложаться й удобрюються мулом. Клімат -жаркий і вологий. Самий прохолодний місяць — січень (температура +12…+25° С), самий жаркий — квітень (+23…+34° С). По кількості опадів Бангладеш займає одне з перших місць у світі. У минулому країна була покрита непрохідними джунглями. Нині вони поступилися місцем полям рису, джуту, цукрового очерету. Водяться мавпи, бенгальські («королівські») тигри, слони. Ріки багаті рибою.

Перші державні утвори на території сучасної республіки Бангладеш виникли в VII — VI в. до н.е. З назвою одного з них — Ванга — зв’язана нинішня назва країни. Територія Бангладеш входила до складу найбільших давньоіндійських імперій. Із середини XVI в. територія стала частиною імперії Великих Моголів, два сторіччя через виявилася під владою англійських колонізаторів у складі Британської Індії. Проголошення незалежності колонії супроводжувалося її поділом на дві самостійні держави — Індійський Союз і Пакистан. До останнього відійшла частина Бенгалії, населена мусульманами, яка утворювала східну провінцію Пакистану. Її нерівноправне положення в новій державі викликало невдоволення населення, яке збройним шляхом в 1971 р. добилося виходу з Пакистану. Політична нестабільність привела до військового перевороту 15 серпня 1975 р., у ході якого загинув лідер і перший керівник Бангладеш Шейх Муджибур Рахман. Надалі відбулося кілька державних переворотів. 8 років країна жила в умовах військового режиму. З кінця 90-х рр. відновлена цивільна форма правління.

Бангладеш — унітарна парламентська республіка. Глава держави — президент. Законодавча влада належить однопалатним Національним зборам. Реальна влада зосереджена в руках прем’єр-міністра. У Бангладеш діє понад 100 політичні партії: Народна ліга, Націоналістична партія, Національна партія.

Уперше половині XIII в. відбулося мусульманське завоювання території сучасної республіки Бангладеш. Іслам (державна релігія) сповідують 88,3% населення. Є також индуисти (10,5%), буддисти ( про,6%), християни й ін.