АНДОРРА
Князівство Андорра
Площа: 468 км2. Комплекс термальних вод Кальдео Андорра
Чисельність населення: 63,8 тис. чоловік (1998), у тому числі 19,6 тис. андоррцев.
Державна мова: каталанський.
Столиця: Андорра-Ла-Велья (22 тис. жителів, 1995).
Грошова одиниця: євро.
Член ООН з 1993 р. Входить у Раду Європи з 1994 р.
На південно-заході Європи, у східній частині Піренейських гір, між Іспанією й Францією, в оточенні величних хребтів от уже 11 століть існує маленька держава Андорра. Там, де замикаються долини рік Валира й Ордино, перебуває найбільш освоєна його частина.
Ця карликова держава має репутацію самого тихого куточка Європи, де своєрідно сполучаються стародавні звичаї, пережитки далеких феодальних часів і прикмети сучасної цивілізації.
Андорра багата корисними копалинами. Є поклади залізної й свинцевої руд, срібла, сланців. Виявлені родовища дорогоцінних каменів. Але всі ці багатства поки мало використовуються. Промисловості в Андоррі, по суті, ні, за винятком електроенергетики. Її, а також свинцеву руду, деревину, сіль, кераміку Андорра експортує. Торгівля ведеться із Францією, Іспанією й Великобританією. Тютюнова фабрика в столиці робить сигарети з місцевого тютюну. Прядильне, сироварне, меблеве виробництва носять напівкустарний характер. Традиційна, колись основна, галузь економіки Андорри — сільське господарство. Провідне місце в ньому займає вівчарство. Розлучають коней, кіз. Є ферма по розведенню нірки. Землеробством займаються в основному в долині ріки Валири. Сіяють ячмінь, жито, кукурудзу. На сонячних схилах вирощують виноград. В Андоррі зберігаються традиційні мисливський і лісовий промисли.
Країна отримує дохід від двох потужних радіомовних станцій — «Радіо Андорри» і «Радіо Сюд», побудованих іспанськими й французькими підприємцями. Ще одне джерело доходів — продаж безмитних товарів, чому в чималому ступені сприяє прикордонне положення між двома великими країнами. Через усю територію із Франції в Іспанію йде єдина упоряджена автомобільна дорога (44 км).
У Країні живуть як корінні андоррці, так і громадяни інших держав: іспанці, французи, англійці, німці, португальці. Раніше, за місцевими законами, корінними андоррцями могли вважатися тільки члени родин, що прожили в країні не менш трьох поколінь. В 1996 р. прийнятий новий закон про натуралізацію іноземців, згідно з яким для одержання андоррського громадянства необхідно прожити в цій країні 25 років. По своєму походженню жителі Андорри — селяни й пастухи з Каталонії. З півсотні населених пунктів більша частина — маленькі гірські сільця, розташовані по берегах рік. Житла андоррці будують із місцевого каменю й білять зовні известкой. Ізольованість від зовнішнього міжнаціональна кухня Андорріа, ведення натурального господарства протягом довгих століть сприяли збереженню багатьох феодальних звичаїв. Особливе значення має обробка каменю й дерева. Туристи охоче купують вироби, зроблені з піренейської сосни, дуба й інших деревних порід. Національне святкове блюдо — локшина з бульйоном езсийеиа. Продукти, з яких приготовлений бульйон, — м’ясо, картопля, квасоля або боби подають окремо на блюді.
Дві третини жителів зосереджене в найбільших містах — Ан-Дорре-Музей Каса де Ля Вель Андоррала-Велье й Еськальдесе. На вулицях столиці стародавні будинки із сірого каменю, приосадкуваті, з вузькими вікнами, сусідять сцерковь Св. Естива в Ла Велле Андорра ультрасучасними готелями й магазинами. У центрі міста піднімається споруджене ще в 1508 г. будинок з високою сторожовою вежею — Каса-де-лос-вальес («Будинок долин»). У ньому зараз розміщаються Генеральна рада, уряд, суд, готель і в’язниця. Однак засідання Генеральної ради проводяться переважно в новому адміністративному будинку; старе ж стало улюбленим об’єктом туристських екськурсій. У столиці є кінотеатр, музей, бібліотека, тут перебуває також Державний архів прадавніх актів Андорри. Упоряджені готелі столиці й інших міст можуть прийняти одночасно 17 тис. чоловік — це всього на 2 тис. менше, чим число корінних андоррців. Кілька шкіл дають дітям загальний семирічний утвір. Повне середнє й вище молодь одержує тільки за рубежем, найчастіше в Іспанії й Франції.
Андорра розташована на південному схилі Піренеїв, в улоговині, облямованої високими горами із крутими схилами й пересіченої глибокими річковими долинами. Самі потужні піки піднімаються уздовж західної границі країни: Грудки-Педроса (2946 м над рівнем моря) і Мамонтель. Струмочки, що випливають з-під краю льодовиків, дають початок андоррським рікам. У горах багато озер льодовикового походження. Клімат порівняно суворий для цих широт: у горах прохолодне літо, холодна зима. Схили гір покриті лісами. Вище 2 тис. м над рівнем моря їх поміняють альпійські луги. Високогірні райони більш напівроку покриті снігом.
Болееордино перлина Андорри чому тисячолітня історія цієї держави не багата подіями. Перше згадування про Андорру як про самоврядну територію ставиться до 805 г., але датою підстави держави вважається 819 г., коли пастушачі громади дістали права незалежності. Французькі й іспанські феодали й церковники вели довгу боротьбу за цю територію. В 1278 г. між ними було досягнуто компромісної згоди про встановлення подвійного суверенітету. Із цього часу й аж до 1993 р. Андорра перебувала під подвійним протекторатом — Франції і єписькопа Сео-Де-Урхеля (Іспанія). Після Великої французької революції Франція відмовилася від своїх феодальних прав в Андоррі, але в 1806 м. Наполеон відновив колишні відносини. Андорра виявилася осторонь від найважливіших подій XX в. Перша й друга світові війни ніяк її не торкнулися. В 1933 р. андоррці ненадовго, до 1941 р., добилися виборчого права для всіх чоловіків старше 25 років (раніше ним користувалися лише глави сімейств). Жінки Андорри беруть участь у виборах з 1970 р.
Перша в історії Андорри конституція набула чинності в 1993 р. Згідно з нею Андорра є «парламентським князівством». Колишні співправителі — президент Франції і єписькоп Сео-Де-Урхель (Іспанія) зведені в ранг «конституційних глав держави». Законодавчий орган — Генеральна рада Андорри — існує з 1866 г. В 1981 р. була створена Виконавча рада (уряд), в 1982 р. Генеральна рада вперше в історії Андорри обрав главу уряду. Політичні партії з’явилися в Андоррі тільки в 1975 — 1976 рр. Це Демократичне об’єднання, Партія більшості князівства й Партія в міряних.
У цьому маленькім князівстві майже всі віруючі дотримуються католицизму.